В Україні повнолітні діти зобов’язані утримувати непрацездатних батьків, якщо ті справді потребують допомоги. Це передбачено Конституцією та Сімейним кодексом.
Аліменти можуть призначити через суд, якщо виконано дві умови:
- Один із батьків непрацездатний – досяг пенсійного віку або має інвалідність І, ІІ або ІІІ групи.
- Один із батьків потребує матеріальної підтримки – тобто не забезпечений на рівні прожиткового мінімуму.
Під час розгляду справи суд ретельно перевіряє:
- чи отримують батьки пенсію, і якщо так – чи достатня вона;
- чи користуються пільгами та субсидіями;
- чи є у батьків майно, яке може приносити дохід (наприклад, квартира, яку можна здавати в оренду);
- чи проживають вони на самоті або з кимось, хто може допомогти.
Обов’язок дітей платити аліменти виникає лише тоді, коли цих джерел недостатньо, і мати або батько справді не може себе забезпечити.
Крім регулярної підтримки, суд може зобов’язати дітей брати участь у додаткових виплатах – наприклад, на лікування, догляд або оздоровлення. В окремих випадках суд призначає разову виплату.
Розмір аліментів та додаткових виплат суд визначає індивідуально – з урахуванням доходів сторін, їхніх сімейних обставин і того, чи є у батька (матері) інші дорослі діти, дружина (чоловік) або батьки, які теж можуть допомагати, але не залучені до справи.
