У селі Покришів на Житомирщині досі живе традиція домашнього хліба з печі. Її зберігає Тетяна Слободенюк — учасниця народного фольклорно-етнографічного колективу «Здвижаночка».
Жінка розповідає, що рецепт передався їй у спадок від матері. Колись у родині було шестеро дітей, а хліба з магазину часто не вистачало, тож пекли вдома — у печі або грубці. Газу тоді не було, а випічка ставала справжнім порятунком.
Сьогодні Тетяна намагається відтворити не просто рецепт, а цілий обряд. Для тіста використовує воду, цукор, дріжджі, сіль, олію та трохи оцту — саме він допомагає зробити хліб м’яким і не крихким. Раніше ж, за її словами, хліб готували виключно на заквасці.
Окрема увага — печі. Її починають розігрівати задовго до випікання, стежать за жаром і температурою. Тісто замішують руками — без качалки, адже, як каже господиня, хліб «любить тепло рук».
Коли тісто підходить, його ділять на кілька частин, формують хлібини, змащують яйцем і посипають кунжутом. Уже за 40 хвилин з печі дістають духмяний хліб — такий, який у родині пекли щодня.
Для Тетяни це не просто кулінарія, а пам’ять про дитинство, родину і село, яку вона передає далі.
