Хрест козацької доби 17 століття, який знайшли понад 40 років тому у середньовічній частині Житомира, досі не можуть встановити на його історичне місце. За цей період цю кам’яну споруду декілька разів переносили із однієї локації на іншу, проте на жодній із них вона не затримувалася. Краєзнавці певні: хрест — історичний спадок минулого, а відтак має цінність для житомирян, тож, його потрібно зберегти для нащадків.
Старший науковий співробітник відділу досліджень Житомирського обласного краєзнавчого музею Олександр Тарабукін розповів, що старовинний кам’яний хрест, датований, ймовірно, другою половиною 17 століття. Його випадково знайшли у 1982 році під час виконання робіт із поглиблення фундаменту Хрестовоздвиженської церкви на Замковій Горі у середмісті Житомира. На той момент це був обласний музей природи.
За словами краєзнавця, тоді він був у складі групи археологів, які наглядали за земляними роботами поблизу храму. Каже, історичну знахідку обстежили та на невизначений термін передали на зберігання у підвальне приміщення музею природи.
“Ось схема того часу, за якою ми виконували нагляд за земляними роботами. Там було багато кімнат. Всі вони відповідають сучасній схемі. У кожній із них були виявлені поховання людей. А, зокрема, у центральній частині кімнати ми знайшли величезні кам’яні брили і серед них — саме оцей кам’яний хрест”, — розказав Олександр Тарабукін.
З його слів, окрім хреста, тоді археологи виявили ще деякі цінні історичні речі.
“Це були фрагменти глиняного посуду Київської Русі 17 століття, зокрема: наконечник стріли, тютюнова люлька та підсвічник. Ми встановили, що саме цей кам’яний хрест свого часу встановили на давньому кладовищі ,яке тоді тут було. Сама ж Хрестовоздвиженська церква на Замковій Горі — це фактично новітньої доби церква, бо її почали будувати у 1897 році, а за метрів 15-20 від неї вже стояла давніша церква із назвою Спаська. Всі, хто досліджував цей хрест, дійшли висновку, що це — історична пам’ятка 17 століття. І вважається, що це латинський хрест”, — сказав Олександр Тарабукін.
На кам’яному хресті є написи — у декілька рядів. Для того, щоб їх краще було видно, а відтак можна було прочитати та розшифрувати, їх пофарбували. Житомирський історик та краєзнавець Геннадій Махорін розповів, що фото символів надсилали багатьом науковцям, але повністю розшифрувати напис на хресті не вдалося жодному із них. Сам краєзнавець переклав тільки один із написів — у верхньому ряду.
“Від року Божого тут А літера — це 1000, Х — це 600. Тут мало бути В і І. Це означає 12. Тобто умовно 1612 рік. І ім’я — Ян. Тобто похований умовно якийсь Ян. Водночас відомо, що саме у той час старостою замку був Ян Біскуп. Чи то саме він у той час похований і чи йому встановили цей кам’яний хрест, — наразі не відомо. Ми це не можемо точно стверджувати. Бо нижня частина напису досі не піддається розшифруванню. Може, тому що я не маю достатньої підготовки для цього”, — розповів Геннадій Махорін.
Згодом знайдений кам’яний хрест встановили поблизу музею природи. Але восени 2011 року, коли Житомирська обласна рада ухвалила рішення передати приміщення музею природи як Хрестовоздвиженський храм у підпорядкування УПЦ Московського патріархату, — хрест демонтували і перевезли до селища Червоне — тоді Андрушівського району, пригадав таку історію з кам’яним хрестом Богдан Лядобрук, який із 2011 по 2015 роки працював ключарем у Хрестовоздвиженському храмі.
“У той період біля цього хреста почали збиратися декілька десятків так званих послідовників царя Миколи — російського імператора, якого тоді у Житомирі окрема група людей дуже вшановувала та підносила. Оскільки ці люди, по суті, могли стати ініціаторами у розпалюванні релігійної ворожнечі і в середині церкви, і загалом у державі, ми задумалися над тим, аби їх якось відволікти від цього. І вирішили, що можна цей хрест звідти забрати, то ці люди перестануть біля нього збиратися. А тому із благословення владики Никодима, ми його перевезли в село Червоне Андрушівського району, де був розташований колишній маєток знаменитого нашого мецената Михайла Терещенка”, — пригадав події того часу Богдан Лядобрук.
У селищі Червоне хрест простояв два місяці. На прохання житомирського краєзнавця Георгія Мокрицького його повернули у Житомир і розмістили у дворі приміщення колишньої обласної друкарні. А згодом передали на тимчасове зберігання у КП “Зеленбуд”.
Джерело: suspilne.media
