Колись універмаг у Бердичеві був ледь не культовим місцем, в якому формувалась торговельна політика всього регіону. В навколишніх селах поїздка сюди майже відповідала за значущістю виходу в театр столичних жителів. Моя бабуся так колись і казала: «Сяду на “гантобус” та поїду у “вінірмаг”».
І це при тому, що полиці радянського універмагу були напівпорожніми, а справжній «товарообіг» проходив у підсобках чи на складах. Попасти на роботу в універмаг було голубою мрією багатьох випускниць бердичівських шкіл.
Під час перебудови саме тут з’явились перші комерційні відділи з джинсами чи іншим товаром, який раніше ніколи не бачили прилавки цієї будівлі. І згодом ці комерційні відділи все розширювались, а доля комунальних відділів все зменшувалась.
Наступною віхою у розвитку універмагу став його викуп у міста товариством підприємців, які й тримали окремі відділи закладуу. Тоді сума у два з гаком мільйони гривень, яку зібрали підприємці, була величезною навіть на фоні бюджетних надходжень інших установ. Чотири мільйони тоді коштувало будівництво фільтрувальної станції, і саме на нього мали піти вторговані за універмаг гроші.
Після приватизації розпочався активний розвиток закладу торгівлі, було зроблено ремонт внутрішніх приміщень, а згодом — і фасаду будівлі. Благоустрій навколишньої території теж значно додав привабливості цьому місцю в центрі Бердичева, але стати дійсно торговим центром міста йому вже не вдалося. Адже після будівництва комплексу «Бальзак», концепція якого більш відповідала сучасним реаліям, більшість покупців і навіть глядачів, перемістились туди.
Саме тому й назріла необхідність реформ, які сьогодні розпочались в універмазі. Була укладена попередня угода з однією з найвідоміших в Україні торгових мереж про розміщення на першому поверсі будівлі продовольчого магазину «Фора 2». Це магазин нового формату з власною випічкою, кав’ярнею, розширеним асортиментом овочів та фруктів і ще з багатьма новинками.
За угодою нові орендарі мають вкласти велику суму у ремонт будівлі та переоснащення її інженерних мереж. Єдине, на що вони очікують – це асфальтування під’їзних шляхів як для транспорту, так і для пішоходів. А з цим у Бердичеві наразі скрутно.
В колективі власників не всі однозначно сприйняли новину про необхідність ущільнення своїх торгових відділів, а особливо перенесення їх з першого поверху на другий чи третій. Люди вагаються, чи принесе така реформація бажані результати, хоча інші їм опонують, що якщо нічого не робити, тоді про дивіденди доведеться забути назавжди.
Будемо сподіватись, що реформи стануть позитивним поштовхом до розвитку одного із символів нашого міста, і вже незабаром бердичів’яни та жителі тепер великого Бердичівського району знову обиратимуть Універмаг «Ювілейний» основним пунктом своїх відвідин на буднях чи вихідних.
Джерело: Ріо-Бердичів
Автор: Олександр Доманський
