Фермер із Житомирщини обробляє за органічними технологіями близько трьох тисяч гектарів землі.
Фермер із Житомирської області обробляє близько трьох тисяч гектарів землі за органічними технологіями, вирощуючи сою, кукурудзу, просо та квасолю, які він експортує до країн ЄС.
Олексій Язиков, власник агропідприємства “Жива нива”, розпочав експеримент із вирощування сої без хімікатів у 2012 році. Раніше він застосовував метод No-Till, що передбачає відмову від оранки та глибокої обробки ґрунту. “Ми хотіли піти далі й вирощувати сою без хімії. Починали з п’яти гектарів, експериментували й відшліфовували технологію. Хоч сертифікатів не мали, працювали за органічними стандартами. Спочатку не отримували прибутку, але прагнули зробити його вищим, ніж за допомогою хімії”, – зазначає Язиков.
Органічне виробництво виключає використання хімічних речовин. Насіння не обробляється хімікатами, не застосовуються гербіциди, пестициди, фунгіциди чи добрива. Також обов’язковими є сівозміна і зелені зони, що допомагають зберегти родючість ґрунту та підвищити врожайність.
“Ми використовуємо сидерати – рослини для збагачення ґрунту зеленою масою. Також пробуємо біодобрива, зокрема гранули курячого посліду, але не завжди вони працюють. Сидерати ефективні, але важко знайти час для їх посіву через пізній збір урожаю та ранній посів”, – ділиться фермер.
Однією з труднощів органічного землеробства є боротьба з бур’янами, які в традиційному сільському господарстві знищують гербіцидами. Однак за правилами органічного виробництва їх використовувати не можна, тому фермер застосовує традиційну техніку та обладнання, такі як ротаційні та штригельні борони, а також міжрядні культиватори для обробки бур’янів.
“Ми боремося з бур’янами за допомогою ротаційної та штригельної борін. У звичайних господарствах цьому обладнанню не приділяють великої уваги, а для нас це основний інструмент для контролю бур’янів. Щодо шкідників, ми вирішуємо проблему через сівозміну. Якщо це не спрацьовує, то зазнаємо втрат”, – розповідає Язиков.
Хоча існують органічні засоби для боротьби зі шкідниками, фермер їх не використовує, оскільки вони також шкодять корисним комахам. Це стосується не лише бджіл, які запилюють рослини, а й диких комах-запилювачів, таких як джмелі, метелики, мухи, а також комах, які знищують шкідників і покращують якість ґрунту.
Більший прибуток з гектара
Органічне зерно в Євросоюзі продається за преміальною ціною, на 30-40% вищою, ніж неорганічне. Крім того, собівартість в органічному землеробстві трохи нижча через відсутність витрат на хімічні засоби захисту рослин від шкідників і бур’янів.
“Якщо вдається виростити сою органічно і без бур’янів, прибуток може бути значно вищим. Витрати становлять 700 євро на гектар, а дохід – 1,5-2 тисячі євро. При вирощуванні з хімічними засобами таких результатів не бачив. Ще більший прибуток приносить квасоля. Витрати на гектар кукурудзи складають 750 євро, тоді як з хімічними засобами – близько тисячі”, – зазначає засновник “Живої ниви”.
У господарстві Язикова врожайність кукурудзи за органічними технологіями складає 8 тонн з гектара, тоді як з використанням хімічних добрив та засобів захисту рослин – понад 10 тонн. Проте навіть при нижчій врожайності органічне виробництво забезпечує вищий дохід завдяки використанню перевіреної технології вирощування зернових і бобових культур. “Головне – це технологія. Якщо вона добре налагоджена, можна збирати хороші врожаї”, – зазначає Язиков.
Тільки експорт: органічного ринку в Україні немає
Основною проблемою органічного виробництва в Україні є малий обсяг ринку. Фермери, що працюють у цій сфері, змушені орієнтуватися на експорт.
“В Україні майже ніхто не купує органічні продукти, збут є лише в країнах ЄС. Ми змушені самі шукати покупців за кордоном і займатися експортом. Є компанії, які перепродують українську продукцію, але заробіток з ними невеликий. Тому ми експортуємо самостійно”, – розповідає Язиков.
Основними покупцями органічного зерна за кордоном є переробні підприємства, що виготовляють комбікорми. “Ми шукаємо клієнтів через знайомих та інші підприємства, які також займаються органікою. Об’єднуємося з ними для більших поставок. Від держави жодної підтримки не отримував, але добре, що хоча б не заважають”, – додає власник “Живої ниви”.
На думку Язикова, повільний розвиток органічного виробництва в Україні зумовлений складністю технології. “У 2022 році ми зіткнулися з неврожаєм. Іноді до 50% врожаю складає насіння бур’янів. Технологія важлива, але якщо постійно йдуть дощі, все заростає бур’янами”, – зазначає фермер.
За матеріалами epravda.com.ua
