Ранкова втома, головний біль і відчуття розбитості — типові супутники хропіння. Причому страждає не лише сама людина, а й ті, хто змушений слухати нічний «концерт». Медики наголошують: хропіння не варто сприймати як норму.
Як пояснює лікар-сомнолог, президент Української асоціації медицини сну Юрій Погорецький у коментарі виданню Експрес-Онлайн, хропіння виникає через звуження дихальних шляхів. Причин може бути кілька — від набряку слизової при гострому чи хронічному нежиті до анатомічних проблем: викривленої носової перегородки, поліпів, збільшених аденоїдів.
Окрему роль відіграють гормональні порушення. При гіпотиреозі, коли щитоподібна залоза працює недостатньо, знижується тонус м’язів глотки — і це також сприяє хропінню.
У групі ризику — курці та люди, які регулярно вживають алкоголь. Куріння викликає набряк слизових, а алкоголь пригнічує роботу мозку, через що м’язи під час сну надмірно розслабляються.
Коли хропіння — це апное
У багатьох випадках хропіння виявляється симптомом синдрому обструктивного апное сну (СОАС). Йдеться про багаторазові зупинки дихання уві сні. Через надмірне розслаблення стінок глотки дихальні шляхи частково або повністю перекриваються, а рівень кисню в крові різко падає.
Мозок змушений «будити» людину, щоб відновити дихання. Такі мікропробудження можуть траплятися 5–30 разів на годину і більше — фактично всю ніч.
У нормі сатурація кисню становить 96–98%. У пацієнтів із СОАС вона може падати до 50%, 30% або навіть 20%. За ніч фіксують до 400–500 зупинок дихання. Це призводить до гіпоксії, а в тяжких випадках — до зупинки серця і смерті.
Наслідки апное не обмежуються сном. Люди скаржаться на постійну сонливість удень, проблеми з пам’яттю, зниження лібідо та еректильну дисфункцію. Серцево-судинна система зазнає потужного удару: розвивається артеріальна гіпертензія, зростає ризик інфарктів і інсультів.
Як звернула увагу редакція Суботи Онлайн, більшість людей звертаються до лікаря лише тоді, коли апное вже має тяжкий перебіг і впливає на серце, тиск і обмін речовин.
Хто найбільше ризикує
Потенційно хропить близько половини чоловіків уже з 19 років. У жінок ризики різко зростають після менопаузи. Проблема поширена і серед вагітних — за статистикою, хропіння та апное має понад 50% з них, що небезпечно і для матері, і для плода через ризик викиднів і передчасних пологів.
Апное трапляється як у худорлявих, так і в людей із надмірною вагою. Водночас ожиріння посилює проблему: жирова тканина в ділянці шиї додатково стискає дихальні шляхи. Парадоксально, але саме СОАС часто стає причиною набору ваги — через дефіцит сну, порушення вироблення мелатоніну і збій обміну речовин, що може призвести до метаболічного синдрому та діабету.
Як виявляють і лікують
Найточнішим методом діагностики апное є полісомнографія. Під час нічного дослідження пацієнту встановлюють близько 12 датчиків, ведуть аудіо- та відеозапис, після чого лікар підтверджує або спростовує діагноз.
Основний метод лікування — СРАР-терапія. Спеціальний апарат через маску подає повітря під підвищеним тиском, не дозволяючи дихальним шляхам закриватися. Тривалість і режим лікування підбирає лікар індивідуально.
Лікар наводить показовий випадок: 43-річний пацієнт вагою 140 кг мав діабет, гіпертензію і тяжке апное — до 97 зупинок дихання за годину, сатурацію 50% і навіть дев’ятисекундну зупинку серця. Після СРАР-терапії та зміни способу життя чоловік схуд на 47 кг, стабілізував тиск і рівень цукру — і повернувся до нормального сну.
Що кожен може зробити сам
Лікарі радять почати з культури сну: лягати близько 22:00, спати 7–8 годин, відкладати гаджети щонайменше за годину до сну. Синє світло екранів пригнічує вироблення мелатоніну.
Також важливо контролювати рівень феритину, вітамінів B12 і D, а в раціоні віддавати перевагу продуктам із триптофаном — індичці, волоським горіхам, гарбузовому насінню та олії, теплому молоку з медом.
