Краєзнавець Геннадій Махорін до дня міста 11 вересня презентує книгу “Житомиру 1140 років”. Вона містить близько 2000 фактів та подій 19-20 століть. За яким принципом побудована книга, які джерела були опрацьовані автором, чи з’явиться ця книга у загальному доступі — про все це в студії Українського радіо Житомир із Геннадієм Махоріним говорила кореспондентка Суспільного Наталія Кулініч.
Наскільки великим є об’єм краєзнавчої літератури про Житомир, чому ви вирішили створити книгу до 1140-річчя нашого міста?
Про доробок наших краєзнавців можна сказати, що це і багато, і водночас не дуже багато, тому що це все відносно. Дійсно, були в історії різних поколінь краєзнавці, які досліджували історію Житомира, зокрема, Трипольський в XIX столітті. Леонід Коваленко вже в середині XX століття, який працював в педагогічному інституті.
Потім, звичайно, наші авторитетні краєзнавці, які, на жаль, вже пішли в засвіти — Микола Костриця, Георгій Мокрицький. Їхній творчий багаж стосовно висвітлення історії міста надзвичайно великий, його важко переоцінити.
Руслан Кондратюк, наш архіваріус, який зараз воює, разом з Миколою Кострицєю написав підручну книжку з краєзнавства, яка стала бестселером. Її зараз вже ніхто не знайде у продажу. Це праця багатьох десятиліть людей, які народилися в Житомирі та пропустили Житомир крізь себе. Їхні праці складають золотий фонд нашої краєзнавчої літератури.
Чому відчув необхідність написати книгу? Справа в тому, що ця кругла дата 1140 років, вона, певно мірою, зобов’язує знову акцентувати якось увагу на величній і великій історії нашого міста. А нам є чим пишатися — тій ролі, яку Житомир виконував у свій час і людьми, які народилися тут і працювали. І тому моя книга покликана возвеличити місто, привернути увагу до нього наших жителів, переселенців, гостей Житомира.
Ця книга про Житомир – яка вона за рахунком у вашому краєзнавчому доробку?
У мене понад десяток книжок, присвячених історії Житомира. Я думаю, що, видаючи книгу, треба здивувати читача новим матеріалом, новими фотографіями, документами, які раніше не використовувалися, не були опубліковані, якимись цікавими фактами з життя людей нашого міста.
За яким принципом в мене побудована книга? Вона побудована за таким історико-хронологічним принципом, за загальноприйнятими періодами. Я спочатку даю аналіз епохи, тенденції процесів і вже далі переходжу до того, як оці процеси відображалися на нашому місцевому ґрунті. Цю книжку можна було б назвати, наприклад, “Дві тисячі подій в історії Житомира”. Десь стільки в ній нараховується фактів та подій.
Перший розділ називається “Що було на місці Житомира у глибоку давнину”. Закінчується книга подіями сьогодення. Остання подія, яка увійшла у хронограф нашого міста, це відкриття пам’ятника Івану Сльоті.
Розкажіть про роботу над джерелами при написання книги.
Я — кабінетний історик. І я працюю з документами в архіві. Збирання спогадів і так далі — це не зовсім моє, хоча я інколи записую, вони оживляють виклад. Але все-таки я працюю в архіві з документами, тому що це найточніші дані. Людина може щось у спогадах забути, переплутати. Це цілком закономірно і природно. А от архіви дають точні дані. І тут наші читачі дізнаються про те, коли було зведено той чи інший будинок, в якому чи біля якого вони, можливо, живуть.
Книга вмістить багато фотографій, які раніше не публікувалися. Мова йде і про 19-те століття, і 20-те століття. Я шукав матеріали в архіві, також мені надали допомогу Житомирський обласний краєзнавчий музей, де зберігаються цінні світлини, які ніде ще не публікувалися, і я їх теж використав. А також — фонди літературного музею, де я з люб’язного дозволу взяв фотографії та помістив у цю книгу.
Особисто для вас як для житомирянина, які світлини, віднайдені в процесі підготовки цієї книги, стали найбільшою приємністю, найбільшим відкриттям?
Для мене завжди найважливіше — люди, постаті. І тому я можу сказати, що це є публікація портретів наших видатних жителів Житомира 19-20 століття, думаю, це найцінніше. Крім того, звичайно, тут є старі будівлі, яких, на жаль, вже немає.
За вашими оцінками, наскільки місто Житомир за останні часи, коли ми можемо вже порівнюватися з існуючими світлинами, втратило своє архітектурне обличчя?
Звичайно, боляче про це говорити, так як я належу до консультативної ради з охорони культурної спадщини і в міру своїх можливостей піднімаю питання стосовно збереження будинків, зовнішнього вигляду, автентичного вигляду. Звичайно, що місто поступово втрачає цінні будинки. На жаль, стіни потребують фарбування, серйознішого ремонту. І це проблема в умовах сучасної війни, на це кошти віднайти дуже важко. Боляче дивитися, що ми знаходимося в такій патовій ситуації, коли бачимо, як руйнується наша історична, архітектурна спадщина. Але в нас є більш нагальна проблема — відбитися від цього москвина.
Чи з’явиться ця книга у загальному доступі, в бібліотеках, зокрема, Житомира?
Я вдячний управлінню культури Житомирської міської ради, яке пішло назустріч моїй пропозиції закупити для міста певну кількість книг. Тому є домовленість про те, що буде закуплено 70 примірників зі 150, які вийшли друком.
Книга надрукована, примірники, які зарезервовані для міської ради, будуть передані в бібліотеки, можливо, будуть передані в дарунок гостям міста. Я радий з того, що праця знайшла певний запит і відгук. Частину книжок я дарую тим, хто мені допомагав у виданні, у підготовці книжки. А решта буде продана — для того, щоби видати нову книгу з історії великого (об’єднаного) Житомирського району. В планах ще видання книги про історію нашого Михайлівського собору.
В якому форматі ви плануєте презентацію книги?
Перша презентація буде в обласній бібліотеці, тому що я цю бібліотеку люблю, я її почесний читач, це данина традицій, зустріч з друзями, тому там буде проведена презентація 11 вересня о 13:10. Також заплановано презентацію видання в рамках книжкового форуму “Відсіч. Без бар’єрів”, який пройде 20-21 вересня. Також я заучений як екскурсовод для проведення безоплатних екскурсій для жителів Житомира. На сайті міського управління культури і в анонсах подій, присвячених відзначенню 1140-річницю Житомира, можна дізнатися всю інформацію.
Джерело: suspilne.media
