18 травня 2021 року під час засідання постійної депутатської комісії із гуманітарних питань вперше пролунала інформація про те, що « ансамбль «Родослав» хоче увійти до складу Житомирської обласної філармонії». Йдеться звісно ж про колектив Комунального підприємства «Фольклорний ансамбль національного обряду «Родослав» Житомирської обласної ради. Колектив, якому у лютому нинішнього року виповнилося 30 років і який, таким чином, вважається ровесником Незалежної України. Незрозуміло, чому у середовищі депутатів, які є членами «гуманітарної» комісії не виникло запитань стосовно того, що ж саме призвело до появи НАВІТЬ думки чи намірів про входження «Родославу» під «дах» Житомирської обласної філармонії. Цікаво і водночас трохи дивно виглядала під час засідання комісії і директорка «Родославу» Ольга Хмельницька.
Насамперед здивувало те, що керівник (нехай і не художній) такого знаного і специфічного колективу, як «Родослав» не зовсім вільно (це по-скромному) володіє державною мовою. Знову ж таки, дивно було чути і про те, що «Фольклорний ансамбль національного обряду «Родослав» має застарілий репертуар і взагалі – теперішній «Родослав» переживає сьогодні далеко не кращі часи. Цілком можливо, що часи нині насправді не кращі для художньо-артистичних колективів, але ж усім відомо, що пандемія примусила багато мистецьких колективів припинити на певний час свою діяльність. У «Родославі» мистецьке життя не припинялося ні на мить, але господарські справи колективу комунального підприємства виявилися досить плачевними.
Під час засідання гуманітарної комісії Житомирської обласної ради йшлося про заборгованість КП «Фольклорний ансамбль національного обряду «РОДОСЛАВ» за оренду приміщення. Звісно, ні артисти, ні режисер, ні художні керівники до заборгованості не мають жодного стосунку. Тим паче, факт заборгованості, який виник вочевидь через недбалість директорки комунального підприємства (адже раніше ніколи не виникало питання про борги «Родослава» за оренду приміщення по вулиці Чуднівській) не може бути підставою для того, щоб комунальне підприємство підлягало розформуванню чи ліквідації, а сам мистецький колектив після такого «кінця» змушений був переходити під «дах» Житомирської обласної філармонії.
Зрештою у ході гуманітарної комісії було вирішено створити РОБОЧУ ГРУПУ, яка мала б з’ясувати усі аспекти та деталі виниклого навколо «Родославу» непорозуміння. Цікавий момент: ніхто не звернув уваги на склад РОБОЧОЇ групи і на те, коли, власне, вона мала б розпочати свою роботу. Але якраз ця деталь була дуже важливою, бо вже 21 травня під час засідання депутатської комісії, що опікується питаннями комунальної власності, питання про долю «РОДОСЛАВА» знову постало, як то кажуть, на повен зріст. Знову ж таки, жодних висновків про ситуацію у колективі, про те, чи може колектив існувати у складі Житомирської обласної філармонії НІХТО не робив і не оприлюднював. Зате про необхідність входження «Родославу» до складу іншого комунального підприємства, якою є філармонія, говорить під час засідань депутатських комісій ледь не кожен бажаючий. При цьому люди (депутати також люди) забувають про те, яким чином створювався цей, тепер вже уславлений колектив. Дехто й взагалі не знає, у чому полягає специфіка його репертуару і тому одразу виникає унікальний за примітивізмом висновок про «застарілість репертуару «Родославу». Але найбільше вражає поверховість і небажання зрозуміти роль та значення вище згаданого колективу у палітрі мистецького життя нашої області і загалом всієї України. Звісно ж, сьогодні оцінки таких корифеїв мистецько-художньої України, як Анатолій Авдієвський, Ніна Матвієнко, Мирослав Вантух, які першими давали оцінки та висновки щодо довершеності художньо –мистецьких стандартів новоствореного ансамблю «Родослав» мало кого цікавлять. І взагалі було б непогано поцікавитися , чи знає керівник так званого відомчого департаменту Житомирської ОДА Максим Обшта про ситуацію у колективі ? Те, що керівництво Житомирської облради чудово розуміє значимість і важливість діяльності «Родославу» на Житомирщині, сумнівів бути не може. Але ж тоді ЧОМУ? Чому знову і вкотре на Житомирщині виникає ситуація, яка запросто може передувати загибелі чи зникненню колективу «родослав»? Тоді ніхто не стане вникати у те, чому , наприклад, Ольга Хмельницька чогось там не змогла чи не встигла. Але встигнути врятувати знаний в Україні мистецький колектив сьогодні вкрай потрібно. Тим паче, що колектив, який сьогодні знаходиться в вочевидь пригніченому стані, і надалі працює і вірить. Що там, «наверху» все ж таки розберуться. Хотілося б сподіватися, що «наверху» нарешті перестануть «ламати дрова» і почнуть уважно ставитись до своєї історії, до своєї слави і своєї памяті. Ну, і , звісно ж – до «РОДОСЛАВУ»!
Сидір Ковпак
