З 24 по 30 травня 2025 року стало відомо про загибель щонайменше 20 військовослужбовців з Житомирської області. Серед них — воїни, які вважалися зниклими безвісти, загинули на передовій, померли від поранень або хвороб, отриманих під час служби.
Серед полеглих:
Юрій Григорович (Малин) — загинув 26 травня в районі Новомихайлівки Донецької області. Прощання — 31 травня.
Олександр Сорока (Барашівська громада) — загинув ще 29 липня 2024 року поблизу Нью-Йорка на Донеччині, похований 24 травня.
Євгеній Щербина та Михайло Степура (Звягель) — обидва загинули у травні 2025 року, прощання відбулося в церкві Св. Михаїла.
Валентин Яворський (Мар’янівка) — загинув під час виконання бойового завдання.
Богдан Закликівський (Барвинівка) — зниклий з листопада 2023 року, підтверджено загибель у Малій Токмачці.
Андрій Плюхін (Вакуленчук) — помер 23 травня.
Василь Порохнюк (Гай) — похорон 24 травня у Троянові.
Андрій Комаревич (Овруч) — загинув на Покровському напрямку 28 травня.
Віталій Стужук (Радогоща) — загинув 20 серпня 2024 року, інформацію підтверджено нещодавно.
Олег Соломенчук, В’ячеслав Сичевський, Павло Мирошниченко (Коростень) — загинули під час бойових дій у різні дати.
Юрій Павленко (Попільня) — стрілець-санітар, загинув 19 травня, похорон — 30 травня.
Олег Демченко (Швайківка) — мобілізований у 2022-му, загинув у Миколаївській області.
Віталій Лімінович, Владислав Максименко, Андрій Бойко, Олександр Келлер, Олексій Чечеленко (Житомир) — різні підрозділи, різні долі, але одна мета — захист України.
Цей перелік — болісне нагадування про ціну нашої свободи. Багато з цих Героїв пішли на фронт добровольцями ще у 2014–2015 роках, інші — після 24 лютого 2022-го. Вони були синами, батьками, чоловіками, друзями. За кожним ім’ям — особиста історія жертовності й мужності.
Житомирщина сумує. Україна пам’ятає.
