В Україні розгортається тиха екологічна криза: дикі звірі масово покидають лісові хащі та підбираються до людських осель. Поки діє воєнний стан і жорстка заборона на полювання, хижаки втрачають страх. Редакція сайту Субота Онлайн отримала тривожний сигнал із Малинської громади, що на Житомирщині. Там просто на території села, біля старого ставка, оселилася вовчиця з чотирма дитинчатами. Місцеві стверджують: сіроманці вже взялися за безпритульних собак. Хто стане наступним?
Як повідомляють журналісти Суботи Онлайн з посиланням на офіційні дані зимового обліку фауни від Центрального міжрегіонального управління лісомисливського господарства, лише в одному регіоні офіційно нарахували понад 212 вовків, і ця цифра стрімко росте. Загалом по країні нишпорять до 3,5 тисяч особин. Регуляція популяції фактично зупинилася.
Таїса Лисова, мешканка села Малинівка, обурена. Вона запитує прямо: чи влада чекає моменту, коли хижаки почнуть нападати на людей?
— Радує в цій ситуації лише одне, — наголосила жінка Суботі Онлайн: нічні злодії хоч не наважаться дрова красти, боятимуться вештатись дворами людей вночі.
Місцеві чиновники та мисливці намагаються збити градус паніки. Представник громади Олег Колесников переконує, що вовки тримаються чагарників, а за останнє століття випадків нападу на людей тут не фіксували. Собак же сіроманці їли завжди — така їхня природа. Роман Аміров додає власні спостереження: у лісі повно косуль та зайців, тому харчів хижакам вистачає.
Але реальність виглядає інакше, коли хижак приходить саме на твоє подвір’я. Мешканець громади Олег Кривкин зіткнувся з вовками віч-на-віч. Звір розірвав його собаку, залишивши господареві лише морду та передні лапи. Чоловік одразу звернувся до сільської ради. Реакція? Абсолютний нуль. Схожа ситуація розгорнулася і в інших районах — ми вже писали про те, як вовки, шакали та навіть рисі окупували ліси Бердичівщини. Проблема явно вийшла за межі одного села і набуває загальнодержавних масштабів.
Кандидат сільськогосподарських наук Володимир Полінкевич пояснює механіку вовчого виживання. Зимою ці звірі не впадають у сплячку, а збиваються у мобільні зграї від 7 до 12 особин. Разом вони контролюють територію радіусом до 60 кілометрів. І чим більша зграя, тим вищий ризик для свійських тварин. Цікава деталь: готуючись до холодів, вовки відкопують кротів, надкушують їх і ховають назад у землю — роблять живі «консерви» на чорний день.
Зграї ростуть. Собак стає менше. Питання лише в тому, чия відповідальність спрацює швидше — інстинкт хижака чи здоровий глузд чиновників.
Джерело: Субота Онлайн
Автор: Надія Кузьменко
