Сріблястий карась для житомирського рибалки навряд чи виглядає екзотикою. Його ловлять у місцевих річках і ставках, продають на ринках, а сама назва давно сприймається так само звично, як щука, окунь чи плітка.
Але у наукових дослідженнях басейну Тетерева сріблястого карася відносять до чужорідних видів.
І він тут не один.
У новій роботі «Інвазійні види риб річки Тетерів», яку 17 серпня розмістили в електронному репозитарії Житомирського державного університету імені Івана Франка, названі чотири такі види:
- карась сріблястий;
- ротань-головешка;
- товстолобик білий;
- чебачок амурський.
У басейні Тетерева авторка роботи Світлана Шевчук наводить 33 види риб, а безпосередньо в річці — 26.
Це не чотири риби, яких щойно знайшли
Найцікавіше якраз у тому, наскільки давно вони тут живуть.
У великій науковій роботі про іхтіофауну басейну Тетерева, опублікованій ще у 2018 році, чужорідними були названі ті самі чотири види: сріблястий карась, чебачок амурський, ротань-головешка та білий товстолобик.
Причому перші три на той час дослідники вже характеризували як широко поширені у басейні.
Найдивніша історія — у звичайного карася
Сріблястий карась — мабуть, найкращий приклад того, як риба-прибулець може настільки увійти у звичний пейзаж, що про її походження перестають замислюватися.
У дослідженні 2018 року він позначений серед чужорідних видів. Водночас таблиця, в якій науковці зіставили іхтіофауну Тетерева в різні періоди, показує сріблястого карася вже в даних першої половини ХХ століття.
Тобто для кількох поколінь житомирян це справді вже «своя» риба.
Є й науковий нюанс: історія походження сріблястого карася в Європі складна. Генетичні дослідження показують, що частина популяцій Центральної та Східної Європи могла поширитися природним шляхом ще після льодовикового періоду, тоді як інші лінії потрапляли сюди завдяки людині.
Ротань прийшов із Далекого Сходу
Набагато простіша історія у ротаня-головешки.
Його природний ареал розташований у Східній Азії. До Західної України ротань потрапив у ХХ столітті, зокрема разом із рибою, якою зариблювали господарські водойми, а далі почав поширюватися річковими системами.
Наукова публікація про поширення ротаня на Житомирщині з’явилася ще у 2013 році. Дослідники Інституту зоології НАН України тоді вже підтверджували його присутність, зокрема, у басейні Тетерева.
Ротань особливо добре почувається у невеликих, зарослих та слабопроточних водоймах. Він невибагливий, швидко розмножується, живиться безхребетними, молоддю інших риб та може поїдати ікру.
Чебачок амурський приїхав до Європи майже випадково
Ця маленька риба походить зі Східної Азії — її природний ареал охоплює, зокрема, басейн Амуру, Китай, Корею та частину Японії.
А в Європі вона опинилася не тому, що хтось дуже хотів тут її розводити.
У 1960-х роках чебачок амурський потрапляв у нові водойми разом із молоддю рослиноїдних азійських риб, яку завозили для рибництва. Маленького «пасажира» просто перевозили разом із ціннішими видами.
Далі він виявився надзвичайно успішним переселенцем і поширився багатьма країнами Європи.
У басейні Тетерева дослідники вже у 2018 році називали його широко поширеним чужорідним видом.
Товстолобика сюди привезли навмисно
Білий товстолобик — зовсім інший випадок.
Його природний ареал також пов’язаний зі Східною Азією, зокрема басейном Амуру. До європейських водойм товстолобиків активно завозили для аквакультури.
Цю велику рибу цінували ще й за здатність споживати значну кількість фітопланктону, тому нею зариблювали ставки та водосховища.
Саме з таких штучних зариблень риба могла потрапляти й у природні водні системи.
Цікаво, що під час досліджень 2010–2018 років білого товстолобика вперше відзначили для басейну Тетерева. На відміну від сріблястого карася, чебачка та ротаня, у тодішній вибірці він траплявся дуже рідко.
Чотири риби — чотири різні історії
| Вид | Звідки походить / як поширився | Що відомо про Тетерів |
|---|---|---|
| Карась сріблястий | Походження європейських популяцій складне; значну роль відіграли як природне поширення, так і переселення людиною | Фігурує в історичних даних ще першої половини ХХ ст.; у сучасних роботах віднесений до чужорідних |
| Ротань-головешка | Східна Азія; поширювався з рибними зарибленнями та далі річковими системами | На Житомирщині та в басейні Тетерева підтверджений щонайменше на початку ХХІ ст. |
| Чебачок амурський | Східна Азія; до Європи випадково потрапляв разом із зарибком азійських коропових | До 2018 року вже характеризувався як широко поширений у басейні |
| Товстолобик білий | Східна Азія; цілеспрямовано завозився для рибництва | У дослідженні 2010–2018 років уперше відзначений для басейну Тетерева |
Чому прибульцям подобається змінений Тетерів
У роботі 2018 року є ще одна важлива підказка.
Сріблястий карась, чебачок амурський і ротань тяжіють до непроточних або слабопроточних водойм. Тому зарегульовані ділянки, затоки, прибережні смуги та водойми біля гребель можуть створювати для них сприятливі умови.
Для риб, яким потрібна швидка течія та добре насичена киснем вода, ситуація протилежна.
Науковці тоді прямо попереджали: зміна гідрологічного режиму Тетерева може шкодити місцевим реофільним видам і водночас сприяти поширенню чужорідних.
Карась у Тетереві вже давно не дивина
Це видно не лише з академічних робіт.
У вересні 2024 року, коли в межах Житомира на Тетереві виявили масову загибель риби, серед зафіксованих видів були й 72 сріблясті карасі.
Тобто для сьогоднішньої річки ця риба давно стала абсолютно реальною частиною іхтіофауни.
І саме тут ховається найцікавіша історія нової роботи ЖДУ. Інвазійний вид зовсім не обов’язково виглядає як дивний новий прибулець. Іноді він живе поруч так давно, що рибалки вже кілька поколінь вважають його звичайною місцевою рибою.
Хочете читати більше цікавих історій про Житомирщину, її природу та людей?
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
