6 жовтня 1902 року біля нової станції Коростень зібралися залізничники, місцеві жителі та духовенство. Біля привокзальної каплиці відбувся молебень з нагоди відкриття залізничного руху. Того дня Києво-Ковельську магістраль офіційно передали в експлуатацію Південно-Західній залізниці. Для тодішнього Іскоростеня це виявилося значно більшим, ніж просто поява колій і вокзалу: станція стала одним із факторів, які змінили саме місто.
Цю дату та подробиці відкриття фіксує історико-архітектурний опорний план Коростеня. У документі станцію прямо називають важливим містоутворюючим фактором, який швидко набув промислового й економічного значення.
фото 1903 року з альбому будівництва Київ-Ковельської залізниці 1900–1902 рр.
6 жовтня був не днем першого потяга
Потяги з пасажирами, багажем і вантажами почали регулярно пропускати Києво-Ковельською лінією ще 10 березня 1902 року.
У вересні магістраль оглянула спеціальна комісія Міністерства шляхів сполучення і визнала будівництво завершеним. А вже 6 жовтня 1902 року дорогу офіційно передали управлінню Південно-Західної залізниці.
Саме з цією датою пов’язане урочисте відкриття й освячення станції Коростень біля каплиці, яку залізничники звели на добровільні пожертви.
фото 1903 року з альбому будівництва Київ-Ковельської залізниці 1900–1902 рр.
Збереглося фото молебню і перший розклад
До наших днів дійшла рідкісна фотографія того дня. На ній — спільний молебень біля каплиці при станції Коростень 6 жовтня 1902 року.
ст. Коростень, 6 жовтня 1902 року
Ще одна цікава річ збереглася в ілюстрованій історії міста: перший розклад руху поїздів через Коростень, надрукований у газеті «Киевлянин» 4 жовтня 1902 року — за два дні до офіційної церемонії.
Сьогодні це виглядає як невелика історична деталь. Але для поліського містечка початку ХХ століття сам факт, що тепер можна було відкрити газету і побачити час проходження поїзда через Коростень, означав зовсім інший зв’язок із Києвом, Ковелем та іншими містами.
Залізниця почала змінювати сам Коростень
У другій половині XIX століття Іскоростень залишався невеликим провінційним містечком. За даними Енциклопедії сучасної України, тут було 102 двори і 1028 жителів.
Після появи магістралі зростали транспорт, торгівля і промисловість. Історико-архітектурний план міста наводить уже 3200 жителів наприкінці 1904 року, а у 1906 році — 3909.
фото 1903 року з альбому будівництва Київ-Ковельської залізниці 1900–1902 рр.
На той час у містечку діяли десятки крамниць та оптові склади, працювали підприємства з обробки деревини, майстерні, а у 1904 році почав роботу фарфоровий завод.
Залізниця була потрібна не лише пасажирам. Вона відкривала значно простіший шлях для сировини, готової продукції, пошти й вантажів. Для місця, де раніше сполучення значною мірою залежало від звичайних доріг Полісся, це була принципова зміна.
З проміжної станції — у великий залізничний вузол
Спочатку Коростень був проміжною станцією III класу на магістралі Київ — Ковель. Але на цьому розвиток не закінчився.
У 1915–1916 роках з’явилися нові залізничні напрямки, зокрема на Житомир та Овруч. Поблизу міста спорудили станцію Коростень-Подільський і паровозне депо. Територія забудови почала розширюватися у бік залізниці.
Так Коростень поступово перестав бути просто однією зі станцій на маршруті Київ — Ковель і перетворився на великий вузол, у якому сходилися кілька напрямків.
Офіційний туристичний портал міста сьогодні прямо пов’язує формування сучасного Коростеня із залізничною станцією. А в 1926 році Коростень отримав статус міста.
Як виглядав Коростень залізничний через шість десятиліть
Історію цього перетворення добре видно не тільки в документах, а й на фотографіях. «Субота Онлайн» раніше публікувала світлину залізничної станції Коростеня 1964 року з фондів Державного архіву Житомирської області.
Між молебнем біля невеликої станційної каплиці у 1902 році та тим Коростенем, який ми бачимо на фотографіях другої половини ХХ століття, — кілька поколінь залізничників, нові лінії, депо, промислові підприємства і місто, яке розросталося навколо одного з головних транспортних вузлів Полісся.
Саме тому 6 жовтня 1902 року для Коростеня — значно більше, ніж дата з історії Південно-Західної залізниці. Цього дня офіційно запрацювала інфраструктура, яка на десятиліття визначила напрямок розвитку міста.
«Укрзалізниця» запустила оновлений після ремонту дизель-поїзд «Коростень — Вінниця»
Через понад 120 років після появи магістралі Коростень залишається важливим залізничним центром Житомирщини.
Хочете читати більше пояснювальних матеріалів про світ, людей, віру, науку та суспільство?
Підписуйтеся на Telegram-канал Субота Онлайн або стежте за нами у Facebook. Обираємо теми, які справді змушують замислитися.
