Протягом тисячоліть ріпчаста цибуля живила і зцілювала цілі народи. Давні шумери та єгиптяни називали її рослиною богів і вважали, що весь світ влаштований на зразок багатошарової цибулини. Ще з тих часів цибуля була символом енергії та безсмертя.
Вчені стверджують, що, з’їдаючи 150 г цибулі на день, ми отримуємо половину добової норми вітамінів А і С. А також п’яту частину від норми калію та кальцію, які покращують роботу серця та зміцнюють нашу кісткову тканину.
Сік цибулі – відомий природний антибіотик, який оберігає від застуд. Фітонциди у його складі борються зі збудниками ангіни та зміцнюють верхні дихальні шляхи. Вони вбивають велику кількість мікробів, у тому числі стрептококи, дизентерійну, дифтерійну та туберкульозну палички.
Крім того, цибуля зміцнює імунітет і сприяє кровотворенню та очищенню крові. А також прискорює обмін речовин, стимулює травлення, виводить з організму токсини, шлаки та зайву рідину. Кварцетин, що його містить цей пекучий овоч, протистоїть раковим захворюванням.
Вживання цибулі є дуже корисним і для мозку – а все завдяки великій кількості активних сполук сірки. Вони проникають у мозкову тканину, омолоджуючи та очищуючи її клітини. В результаті у людини покращується пам’ять, підвищується концентрація уваги й навіть підіймається настрій. Цікаво, що цибуля навіть підвищує статеву потенцію. У Середні віки та епоху Відродження її плід був пд. Забороною в монастирях, бо вважався сильним афродизіаком.
Щоб отримати максимальну користь від цього продукту, перед вживанням його потрібно нарізати. Корисні речовини виділяються лише після пошкодження структури цибулі. Найкраще її їсти в сирому вигляді – після термообробки вона втрачає частину вітаміну С. Але не варто захоплюватися поїданням цибулі людям, які страждають на панкреатит, виразкову хворобу щлунка і кишківника.
