У Житомирі в мікрорайоні Крошня на приватне обійстя місцевої жительки Алесі Ляшенко 25 травня заходив лось, перекинув господарські речі на подвір’ї, а потім перестрибнув через огорожу та побіг. Науковець ЖДУ пояснив, чим могла бути спричинена така поведінка дикої тварини.
Житомирянка Алеся Ляшенко розповіла Суспільному, що спочатку вона почула незвичний стукіт у ворота і дивні для неї звуки, а потім побачила, як зненацька, перестрибуючи через паркан, на її подвір’я стрибає лось.
“Це було у суботу десь о 9:30 ранку. Я якраз була на подвір’ї і займалася господарськими справами. Раптом бачу: із сусіднього подвір’я до нас перескакує дуже велика тварина. Одразу й не збагнула, що то міг бути лось. Я була дуже шокована і налякана. Тож, почала кричати: “Люди, допоможіть!”, — сказала власниця садиби.
Жінка показала сліди лося, які залишилися на її городі. Так само, каже, ця тварина потоптала грядки у її сусідів. Окрім цього, лось перекинув господарські речі та інвентар на обох подвір’ях та порвав сітки. З її слів, тварина теж була дуже налякана. Коли не змогла відразу перестрибнути через ворота її обійстя, то знову побігла до сусідів.
За словами житомирянки, лося звільнили сусіди. І він відразу побіг у напрямку дев’ятиповерхівки по вулиці Садовій. І його більше ніхто не бачив.
Доцент кафедри екології та географії Житомирського державного університету імені Івана Франка Іван Хом’як сказав, що випадки, коли дикі тварини заходять до людських осель почастішали. За його словами, таку їхню поведінку зумовлює пошук харчів та потреба відчувати захищеність.
“Такі випадки почастішали після повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України. Люди менше відвідують лісові масиви. Під забороною полювання. А коли бої тривали на півночі нашої області, то тварини часто знаходили собі прихисток ближче до населених пунктів і, зокрема, біля людських осель. Тобто почали уникати лісових масивів. Також, відколи люди почали відвідувати лісопосадки, дикі тварини почувають себе вільніше та комфортніше”, — розповів Іван Хом’як.
Зі слів науковця, на поведінку диких тварин вплинула і зміна клімату.
“Кліматичні зміни, які ми спостерігаємо, в тому числі і на території Полісся, погано впливають на таких диких тварин як лосі. Зі зміною клімату змінюється їхня харчова база, а відтак лось втрачає перевагу над іншими тваринами. І на півночі витісняється оленями та іншими великими копитними. Лосі наближають до населених пунктів, де відчувають себе у безпеці та отримують більше їжі”, — сказав науковець.
Налякана дика тварина може рухатись хаотично, завдаючи шкоди собі та травмуючи людей, каже Іван Хом’як. При зустрічі із такою твариною варто уникати різких рухів та повільно відійти якнайдалі від неї. Для запобігання непередбачуваним ситуаціям, краще звертатися до відповідних служб.
“Якщо ваша оселя розташована біля узлісся, і дика тварина після приходу вже пішла із населеного пункту, то викликати нікого не потрібно. А служби викликаються відповідно до ситуації. Якщо тварина ходить по населеному пункту і створює загрозу, то потрібно звертатися до працівників найближчого лісгоспу. Якщо виникла надзвичайна ситуація, то до рятувальників, якщо тварина травмувалася, то — ветеринарну службу, якщо травми отримала людина, то — до швидкої медичної допомоги”, — розповів науковець.
