Смерть 28-річної працівниці протичумного інституту в Сибіру викликала хвилю розмов про можливу легеневу чуму. Однак станом на 7 жовтня причина її смерті остаточно не підтверджена, а російська сторона повідомила ВООЗ, що випадків чуми в Іркутську не зареєстровано. Для Європейського регіону ВООЗ оцінює ризик як дуже низький.
Всесвітня організація охорони здоров’я повідомила, що працівниця лабораторії в Іркутській області померла, а фахівці перевіряли, чи могла причиною бути легенева чума. Інститут, де вона працювала, досліджує особливо небезпечні інфекції, зокрема збудника чуми.
Російська влада згодом заявила ВООЗ, що випадків чуми в Іркутську не виявлено, а результати досліджень контактних осіб на небезпечні інфекційні збудники були негативними.
Що відомо про померлу працівницю лабораторії
Жінці було 28 років. Вона працювала в Іркутському науково-дослідному протичумному інституті Сибіру та Далекого Сходу і померла після швидкого розвитку тяжкої пневмонії.
У медіа та соцмережах з’явилося одразу кілька версій про можливий лабораторний інцидент. Зокрема, обговорювалося припущення, що зараження могло статися під час роботи з лабораторним матеріалом.
Цікавою гіпотезою щодо легеневої чуми в Росії поділився лікар-інфекціоніст Євген Дубровський. «Твердження, начебто лаборант «розбила пробірку», занадто примітивне. Якщо розбити пробірку в лабораторії, але не чіпати її й не лізти носом у вилитий матеріал, нічого не станеться. Насправді у неї вибухнула пробірка в ліофільній сушці – це спеціальний прилад, який використовується для зневоднення речовин шляхом заморожування та подальшого видалення льоду у вакуумі, минаючи рідку фазу. Потрапивши в повітря, мікрочастинки чуми опинилися дуже легкодоступними. Жінка миттєво вдихнула їх глибоко в легені. І таким чином отримала легеневу форму чуми», – вважає Євген Дубровський.
Він припускає, що лаборантка приховала цей інцидент, а коли захворіла й потрапила до звичайної лікарні, їй помилково поставили діагноз «важкий ковід із масивним ураженням легень» і під’єднали до ШВЛ. «Саме це було критичною помилкою – через апарат ШВЛ бактерія легко почала розповсюджуватися назовні в реанімації та стала небезпечною для персоналу, хто був поруч», – каже лікар-інфекціоніст.
Однак офіційно причина смерті жінки досі не встановлена як чума. Тому версії про «вибух пробірки» або точно встановлене лабораторне зараження залишаються припущеннями.
Європейський центр профілактики та контролю захворювань також стежить за ситуацією. За його оцінкою, наразі немає повідомлень про вторинні випадки та ознак стійкого поширення інфекції між людьми.
Що таке легенева чума
Чума — не вірус, а бактеріальна інфекція, яку спричиняє Yersinia pestis. Найвідомішою є бубонна форма, яку зазвичай передають інфіковані блохи.
Легенева форма виникає, коли бактерія уражає легені. Вона значно небезпечніша, оскільки може передаватися іншій людині з респіраторними частинками під час близького контакту з хворим.
За даними ВООЗ, без лікування легенева чума може дуже швидко призвести до смерті. Водночас сьогодні хвороба лікується антибіотиками, а раннє призначення терапії суттєво збільшує шанси на одужання.
Чи є причина хвилюватися українцям
Наразі — підстав для паніки немає.
Лікарка-інфекціоністка Ірина Бень у коментарі ZAXID.NET звертає увагу, що події відбуваються за тисячі кілометрів від України, а сучасна медицина має ефективні антибіотики проти збудника чуми.
Навіть у самій Іркутській області ВООЗ оцінює ризик як помірно низький, для Росії загалом — як низький, а для Європейського регіону — як дуже низький.
Чи становлять ризик речі, одяг, транспорт або приміщення, де перебував хворий, а також тіла померлих від легеневої чуми?
Одяг та особисті речі становлять високу небезпеку, якщо вони забруднені виділеннями хворого (харкотинням, слизом із дихальних шляхів) або якщо в них присутні інфіковані блохи. Бактерія Yersinia pestis у вологому середовищі (наприклад, у харкотинні) може зберігатися життєздатною від кількох днів до тижнів. Однак вона не витримує висушування, а за температури 55 °C гине протягом 10–15 хвилин.
Приміщення та транспорт становлять загрозу як через наявність аерозольних крапель (у закритих приміщеннях із поганою вентиляцією безпосередньо під час перебування там хворого), так і через ризик присутності переносників (бліх) або забруднених поверхонь.
Тіла померлих від легеневої чуми становлять надзвичайну епідеміологічну небезпеку. У трупах збудник чуми зберігається тривалий час (у тканинах та органах – тижнями й навіть місяцями, залежно від температури). Під час розтину, транспортування або підготовки тіла можливе утворення вторинних аерозолів або прямий контакт із біологічними рідинами.
Що може зробити звичайна людина, щоб зменшити ризик зараження?
Уникнення контактів та ізоляція – це найефективніший захід індивідуального захисту. При підозрі на легеневу чуму будь-який близький контакт із хворим (у межах 2 метрів) без засобів захисту вважається високим ризиком інфікування.
Звичайні медичні або тканинні маски є малоефективними проти бактеріального аерозолю Yersinia pestis. Необхідно використовувати респіратори ступеня захисту FFP3 (або щонайменше FFP2/N95), які щільно прилягають до обличчя.
Збільшення відстані зменшує ризик вдихання великих крапель харкотиння та слизу, які виділяє хворий при кашлі, але самої лише дистанції у закритому приміщенні недостатньо. Інтенсивне провітрювання приміщень суттєво знижує концентрацію аерозолю. Збудник чуми чутливий до сонячного світла (ультрафіолету), висушування та стандартних дезінфекційних засобів.
Можна використовувати репеленти, обробляти приміщення та домашніх тварин засобами проти бліх, уникати контакту з дикими гризунами, не торкатися мертвих або хворих тварин (ховрахів, бабаків, пацюків).
Чи є нині ефективні методи лікування чуми?
Так, чума – це бактерійна інфекція, яка успішно лікується антибіотиками. Препарат підбирає лікар залежно від тяжкості перебігу хвороби відповідно до медичного протоколу. Призначити собі ліки самостійно «по інтернету» не можна.
А є вакцини проти чуми й кому вони конче потрібні?
Вакцинацію застосовують лише для груп підвищеного ризику (наприклад, співробітників лабораторій, які працюють зі збудником). Контактних осіб ізолюють та проводять екстрену профілактику антибіотиками протягом 6 днів.
Які варіанти розвитку подій можливі у Росії? Чи можливий спалах епідемії?
При легеневій формі чуми спалах цілком можливий через високу контагіозність захворювання, тобто здатність інфекційної хвороби передаватися від хворої людини чи тварини до здорового організму, її заразливість.
З якою швидкістю може поширюватися це захворювання і які наслідки може мати для Росії?
Легенева чума є найнебезпечнішою та найдинамічнішою формою інфекції, спричиненої Yersinia pestis. Швидкість її поширення зумовлена кількома ключовими факторами:
- короткий інкубаційний період – від 1 до 3 діб (іноді від кількох годин до 24–48 годин);
- прямий повітряно-крапельний шлях: хворий виділяє збудник у довкілля під час кашлю, чхання та навіть розмови у вигляді аерозолю. Контагіозність у закритих приміщеннях наближається до 100%;
- стрімкий клінічний перебіг: стан пацієнта погіршується протягом перших 12–24 годин (розвивається тяжка пневмонія, задишка, кровохаркання, септичний шок). Без негайного призначення антибіотиків у перші 24 години від початку симптомів летальність наближається до 100%.
За відсутності протиепідемічних заходів епідемічний ланцюг розгортається експоненціально: один хворий за короткий час може інфікувати десятки осіб у своєму близькому оточенні.
Які можливі наслідки? Якщо випадок призведе до неконтрольованого передавання від людини до людини, наслідки визначатимуться швидкістю реакції системи охорони здоров’я та епідеміологічного нагляду.
Найбільш імовірний сценарій (локалізація та купірування): завдяки наявності ефективних антибіотиків та відпрацьованим протиепідемічним протоколам для особливо небезпечних інфекцій (ОНІ) спалах можна зупинити на початковому етапі. Для цього необхідні строгий карантин, ізоляція всіх контактних осіб на 7 днів, призначення їм екстреної превентивної антибіотикотерапії та дезінфекція осередків. За таких умов спалах обмежується поодинокими захворюваннями.
Чи може людина з легеневою чумою перетнути кордон або проїхати значну відстань до появи симптомів?
Теоретично це можливо в період інкубації (1–3 дні), проте час для мандрівок вкрай обмежений. Як зазначалося вище, після появи перших ознак стан пацієнта критично погіршується протягом перших 12–24 годин (розвивається тяжка пневмонія, задишка, септичний шок). Без медичної допомоги хворий швидко втрачає здатність до пересування.
Чи потрібно боятися українцям? Як швидко хвороба може дійти до нас, зважаючи на те, що відбуваються зіткнення українських військових із росіянами на полі бою, ворогів беруть у полон?
Українцям не варто панікувати. Поточний спалах інфекції в Іркутській області Росії зафіксований за тисячі кілометрів від лінії фронту. До того ж сучасна медицина ефективно лікує цю хворобу загальнодоступними антибіотиками.
Попри бойові зіткнення та взяття в полон російських військових, ризик прямого перенесення інфекції на поле бою наразі є мінімальним. Проте суворий медичний та санітарно-епідеміологічний контроль за військовополоненими є обов’язковим для запобігання поширенню будь-яких небезпечних інфекцій.
Які симптоми можуть бути при легеневій чумі
Хвороба починається гостро. Можуть з’являтися висока температура, озноб, сильна слабкість, біль у грудях, кашель та задишка. При тяжкому перебігу мокротиння може містити кров.
Такі симптоми неспецифічні й можуть виникати при багатьох інших захворюваннях, тому діагноз чуми встановлюють лише лабораторно.
Самостійно приймати антибіотики «про всяк випадок» не потрібно. Лікування призначають лікарі після оцінки симптомів та можливого епідеміологічного контакту.
Схожі страхи через рідкісні інфекції вже виникали й раніше. На Суботі Онлайн ми пояснювали, чи могла поява хантавірусу на круїзному лайнері створити епідемічну загрозу для України.
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
