У Малині встановили пам’ятний знак журналісту й воїну Володимиру Петренку

У Малині встановили пам’ятний знак журналісту, бібліотекарю, поету, волонтеру та військовослужбовцю Володимиру Петренку, який загинув, захищаючи Україну.

Гранітна композиція з’явилася у Парку Героїв російсько-української війни, розташованому в мікрорайоні Газове.

Пам’ятний знак виконали у вигляді розгорнутої книги. На гранітних сторінках увічнили один із віршів Володимира Петренка — людини, яка була закохана в літературу, журналістику та українське слово.

Ініціаторами створення композиції стали однокласники, друзі та небайдужі жителі Малина.

Сам долучався до створення Парку Героїв

Місце для пам’ятного знака обрали невипадково. Володимир Петренко був серед тих, хто стояв біля витоків створення Парку Героїв російсько-української війни.

Він долучався до розвитку меморіального простору, висаджував тут дерева та мріяв, щоб парк став місцем пам’яті про українських захисників. Після загибелі Володимира ця місцина набула ще глибшого символічного значення.

Тепер відвідувачі парку можуть зупинитися біля гранітної книги, прочитати рядки його поезії та згадати людину, яка залишила помітний слід у житті Малина.

Журналіст, бібліотекар, поет і волонтер

Володимир Петренко народився 21 червня 1992 року в Малині. Навчався у місцевій школі №2, а згодом закінчив факультет української філології та літературної творчості Українського державного університету імені Михайла Драгоманова.

Працював кореспондентом газети «Малинські новини», журналістом і редактором видання «Полісся.today». Також був бібліографом Малинської центральної публічної бібліотеки, де вів розмовний клуб «Говоримо українською».

Володимир писав вірші, есе та прозу, грав у духовому оркестрі «Малин», займався волонтерською діяльністю та допомагав дітям-сиротам і українським військовим. citeturn208942view1turn208942view2

Загинув на Куп’янському напрямку

Наприкінці 2023 року Володимира Петренка мобілізували до лав Збройних сил України. Він служив номером обслуги механізованого відділення механізованої роти та мав позивний «Філ».

Володимир загинув 22 лютого 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Синьківка на Харківщині. Йому був 31 рік. Захисника поховали у рідному Малині. 

Після його загибелі мама воїна, журналістка Ніна Петренко, упорядкувала та видала книжку «Якого кольору дощ». До збірки увійшли вірші, есе, статті й оповідання Володимира, а також спогади людей, які його знали.

Раніше Субота Онлайн повідомляла про прощання у Малині з Володимиром Петренком та Павлом Новицьким.