Житель міста Малин Василь Федоренко повідомив про можливу приватизацію будівлі, яка має значну історичну цінність і є свідком трагічних подій окупаційних режимів. Ця одноповерхова кам’яна споруда розташована на вулиці Винниченка, 23 (колишня Радомисльська) та в народі відома як «Катівня ЧК–Гестапо».
Історія будівлі
Збудована наприкінці XIX століття, спочатку будівля використовувалася як готель зі стайнею та складом. У 20-30-х роках XX століття тут розташовувався районний відділ Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС), а в підвальному приміщенні діяла катівня.
Під час нацистської окупації будівля використовувалася гестапо та місцевою поліцією. За свідченнями місцевих мешканців, саме в цій будівлі могли утримувати й катувати учасників Малинського підпілля, зокрема групу Тараскіна і Сосніної.
Після війни тут знаходилися різні установи, включаючи районний відділ Міністерства внутрішніх справ, управління соціального захисту населення, земельний відділ та бюро технічної інвентаризації.
Василь Федоренко вважає, що приватизація цієї будівлі є спробою стерти трагічну пам’ять громади заради особистої вигоди. Він закликає владу зберегти будівлю як музей «Малинська катівня», що нагадуватиме про злочини тоталітарних режимів і стане місцем пам’яті для жертв репресій.
Федоренко також підкреслює важливість відкриття правдивої історії: за його словами, будівля костьолу, яку раніше називали місцем утримання підпільників, не мала умов для катування. Цю версію, на його думку, поширювали радянські ідеологи для дискредитації релігійних громад.
Громадськість Малина вимагає від місцевої влади переглянути рішення щодо приватизації і розглянути можливість створення на базі будівлі музею, який стане символом боротьби проти окупаційних режимів та вшанування пам’яті закатованих мешканців міста.
