Цинк необхідний для роботи імунної системи, синтезу білків і ДНК, поділу клітин, загоєння ран, росту та розвитку організму. Він також бере участь у формуванні відчуття смаку.
Водночас дефіцит цинку не має однієї характерної ознаки, за якою можна самостійно встановити діагноз. Його прояви часто нагадують інші захворювання або нестачу інших поживних речовин.
Які симптоми можуть свідчити про дефіцит цинку
До можливих проявів нестачі цинку належать:
- погіршення або втрата смаку й нюху;
- повільне загоєння ран;
- випадання волосся;
- зниження апетиту;
- часті інфекційні захворювання;
- діарея та інші порушення роботи кишечника;
- висипання, сухість і запалення шкіри;
- затримка росту та розвитку в дітей.
У людей старшого віку нестача цинку також може супроводжуватися змінами когнітивного та психологічного стану.
Важливо: втома, дратівливість, ламкість нігтів або випадання волосся не доводять, що людині бракує саме цинку. Такі прояви можуть виникати при анемії, захворюваннях щитоподібної залози, дефіциті інших речовин та багатьох інших станах.
Які ознаки не варто називати типовими
Тремор рук, порушення координації та погіршення зору в сутінках не належать до основних проявів дефіциту цинку. Зокрема, нічна сліпота частіше пов’язана з нестачею вітаміну А або захворюваннями очей.
Якщо з’явилися тремор, хиткість ходи, раптове погіршення зору чи інші неврологічні симптоми, не варто намагатися лікувати їх цинком — потрібно звернутися до лікаря.
Хто частіше стикається з нестачею цинку
Ризик дефіциту може бути вищим у людей:
- із запальними захворюваннями кишечника, целіакією та іншими порушеннями всмоктування поживних речовин;
- після операцій зі зменшення шлунка або інших баріатричних втручань;
- які дотримуються незбалансованого вегетаріанського чи веганського раціону;
- які тривалий час харчуються недостатньо або дуже одноманітно;
- із розладом вживання алкоголю;
- під час вагітності та грудного вигодовування, коли потреба в цинку зростає;
- які постійно приймають деякі сечогінні препарати.
Рослинний раціон сам собою не означає дефіциту. Проте фітати, що містяться у бобових і цільних зернах, можуть знижувати засвоєння цинку. Замочування бобових, круп і насіння перед приготуванням частково покращує його доступність.
Натомість переконливих підстав називати звичайне споживання кави, кальцію або гормональних препаратів безпосередніми причинами дефіциту цинку немає.
У яких продуктах найбільше цинку
Найкращими харчовими джерелами цинку є:
- устриці та інші морепродукти;
- яловичина, свинина та м’ясо птиці;
- риба;
- яйця та молочні продукти;
- квасоля, сочевиця та нут;
- гарбузове насіння, горіхи й цільнозернові продукти.
Цинк із продуктів тваринного походження зазвичай засвоюється краще. Проте грамотно складений рослинний раціон також може забезпечувати організм необхідною кількістю цього мінералу.
Як перевіряють рівень цинку
Лікар може призначити аналіз крові на вміст цинку. Однак його результат оцінюють разом із симптомами, особливостями харчування та наявними захворюваннями.
Концентрація цинку в крові може змінюватися залежно від часу доби, інфекцій, запалення, гормональних змін і загального стану організму. Тому одного аналізу не завжди достатньо для остаточного висновку.
Чому не варто самостійно приймати добавки
Надлишок цинку може викликати нудоту, блювання, головний біль, біль у животі та втрату апетиту. Тривале вживання великих доз заважає засвоєнню міді, може послаблювати імунну систему та спричиняти інші порушення.
Добавки цинку також можуть взаємодіяти з деякими антибіотиками та іншими лікарськими засобами. Тому дозу й тривалість приймання повинен визначати лікар.
Головне: якщо довго не гояться рани, випадає волосся, змінилися смак або нюх чи часто виникають інфекції, зверніться до сімейного лікаря. Ці симптоми потребують пошуку причини, а не самостійного призначення мінеральних добавок.
Важливі новини та пояснення — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
