Косолапі для мешканців Карпатського регіону та туристів – цілком реальна небезпека, а не казковий персонаж чи цирковий артист. Напади ведмедів на людей тут відбуваються рік у рік – рідко обходиться без зустрічей хижака з грибниками, мисливцями за рогами оленів чи єгерями. Наразі додалися й ті, хто незаконно намагається перейти кордон. Іноді ці зустрічі закінчуються сумно для людей.
Загриз ухилянта?
У четвер, 17 жовтня, у соцмережах з’явилися фото однієї з жертв карпатських ведмедів. Як повідомив журналіст Андрій Боєчко, днями співробітники одного з національних парків знайшли тіло чоловіка, об’їдене, мабуть, ведмедем.
– Очевидно, він (загиблий. – Авт.) намагався залишити країну через Чорногорський хребет, – пише Андрій Боєчко.
За характером пошкоджень працівники парку визначили, що їх завдав саме ведмідь. Незабаром, пише Боєчко, знайшли і звіра-людожера. З дикими тваринами, які напали на людей, розбираються двома способами: якщо їх вдається відшукати – вилучають з дикої природи або вбивають. Вважається, що ведмідь або інша тварина, яка вже спробувала людського м’яса, і надалі нападатиме на людей, які стають для нього харчовим об’єктом №1. Цю ведмедицю вбили.
Чи правда ця історія, чи ні – ще. треба звісно, довести. Можливо, просто лякачка для ухилянтів.
Врятували високі чоботи та досвід
Ще один випадок нападу клишоного на людину стався на околицях села Осмолода в Івано-Франківській області. Це популярне серед туристів місце в масиві Ґорґани, звідки починаються піші маршрути на вершини. Поруч – кілька заказників та пам’яток природи. Але цього разу жертвою ведмедя став не заїжджий мисливець за гарними краєвидами, а місцевий житель, лісник, що подався по гриби. Їх зараз у Карпатах збирають сотнями кілограмів – після дощів, що зарядили у вересні, схили обсипані білими і не тільки.
Озброївшись кошиком, 50-річний Василь пішов у давно знайомий ліс. Не встиг відійти й двох кілометрів від села, як помітив ведмежа. Відійти подалі не встиг, уже наступної секунди на нього накинулася ведмедиця і почала рвати нещасного іклами і пазурами.
– Василя врятувало те, що він був у високих гумових чоботях, і він знав, як поводитися при зустрічі з ведмедем, – діляться односельці постраждалого. – У цій сутичці ведмедиця двічі на нього нападала: спочатку він намагався відбитися, а потім згадав – краще не рухатися, прикинутися мертвим. Тоді вона відстала.
Лікарям довелося штопати не тільки погризені хижаком ноги, а й руку – ліва кінцівка проткнута наскрізь чи то іклом, чи то пазуром. Перекушено і артерію на руці – зашили. Тож ліснику пощастило, і він незабаром зможе повернутись додому.
Ближче до вершин з’їли всі гриби
Таких випадків, кажуть у місцевій селищній раді, раніше на околицях не було. Цього року селяни відзначають – у горах, ближче до вершин, де якраз і намагаються триматися клишоногі, ще навесні вимерзли ягідні чагарники. Тому перед зимою ведмедикам не вистачило їжі. І вони пішли вниз, до людей, де ще можна знайти рештки врожаю в садах. Місцеві зазначають, що біля вершин немає не лише ягід, а й грибів – все знайдене вже з’їдено ведмедями.
Випадок нападу ведмедя на людину ще до сезону сплячки здивував екологів. Як і той факт, що в лісі в середині осені зустрілася ведмедиця з ведмежатами – зазвичай застати матір із ведмежатами під час таких сімейних прогулянок можна навесні, коли вони з потомством залишають барлоги.
– Я дуже здивований, зараз не повинно бути такої небезпеки, та й ведмежат не повинно бути, – розмірковує еколог Ігор Антахович. – Ведмеді зайняті набором жиру, їхнє основне завдання – знайти їжу, щоб набрати вагу і залягти в сплячку. Хоча ведмідь міг шукати смітник чи скотомогильник ближче до людей – вони їдять м’ясо мертвих тварин, «з душком», навіть самі прикопують. Єгер міг нарватися на такого ведмедя чи ведмедицю.
Обходьте скотомогильники та туші диких тварин
У барлоги ведмедики йдуть, коли на вулиці вже стабільні морози. Але сумнівно, що цього року погода зажене їх у зимові сховища надовго – синоптики обіцяють теплу зиму. Особливо уважними слід бути туристам, які не знають «ведмежих» місць.
Напади ведмедів, звичайно, не повсякденна подія навіть для мешканців Карпат, але й назвати їх надзвичайною рідкістю не можна. Близько десяти років тому ведмідь у Карпатах «з’їв» грибнику обличчя. Сяк-так лікарям вдалося відновити людську подобу потерпілого, ніс односельці принесли з місця нападу. Обшукавши ліс, поблизу лісники знайшли й те, за що бився ведмідь – прикопану тушу оленя. Цей випадок також стався зовсім поряд із населеним пунктом у тій же Івано-Франківській області. Потім селянам у горах не давав спокою ще один клишоногий «терорист» – потягнув у них сім корів. А кілька років тому задер чотирьох кабанів. Також були напади і на мисливців за оленячими рогами.
Взимку буде гірше – з’являться шатуни
Зараз ще, запевняють екологи, гуляти в горах можна, але все одно не слід бути надто безтурботним. А в холодніші місяці краще не потикатися через шатунів.
– До того ж ведмедів, як і інших тварин, через заборону полювання в горах стає більше, – зазначають екологи. – Хоча за їх чисельністю стежать у лісгоспах, і якщо вона перевищена – це питання регулюють єгері.
Також до нас мігрують ведмеді із сусідніх країн, і у зворотному напрямку теж. Нещодавно на Закарпатті помітили клишоногого, який бадьоро перепливав Тису з боку Румунії. Із завданням упорався і, обтрусившись, подався дослідити український берег. За словами екологів, це нормальний серед диких тварин процес – якщо їжі на іншому березі більше, вони йдуть туди. Ще, як варіант, під час гону ведмідь може ув’язатися за самкою. Плавають клишоногі добре.
У реабілітаційному центрі «Синевір» клишоногі ще навіть не збираються впадати в сплячку
У «Синевирі» не вистачає «житлоплощі»
У найбільшому в країні реабілітаційному центрі бурих ведмедів НВП «Синевір» на Закарпатті ведмедики також ще навіть не думають про сплячку. Тут їх три десятки – всі жертви жорстокого поводження в цирках чи розважальних установах, яких утримували у неналежних умовах. Поки що, як розповів ветеринар центру Михайло Маслій, вони набирають жиру.
– Вони ще активні, тож говорити про сплячку рано, – зазначає Михайло Маслій. – Проблема у погоді. Того року 17 ведмедів залягло у сплячку на тиждень, потім прокинулися – відлига була. Спав лише один.
Початківців у ведмежій сім’ї за останній рік не побільшало – селити їх просто нікуди. Хоча дзвінки з проханням влаштувати є постійно. Ще до війни планували розширюватись – ще на шість гектарів. Зробили документацію, поставили стовпи, але на цьому все зупинилося. Шість гектарів достатньо, щоб розквартувати ще 15 ведмедів, залежно від розміру та ваги. В середньому, для одного ведмедика потрібно 500 квадратних метрів території.
