За одну ніч з 31 січня на 1 лютого житель села Дубівка налякав та змусив нервувати сім сімей цього села та ще дві сім’ї із ближніх сіл: молотив руками по вікнах і дверях, говорив страшні речі, від яких холоне кров у жилах, та погрожував підпалом, словом, поводив себе неадекватно (це м’яко сказано). Про такі жахіття розповіла жителька села Євгенія Шлапак, яка подзвонила у редакцію “Суботи”. Жінка була дуже стурбована та налякана. Сказала, що люди кожного дня живуть у страху, що напади молодика знову повторяться. За її словами цьому односельцю 32 роки і він давно зловживає спиртними напоями.
“Молодик кричав, що стікає кров’ю”
Журналістка “Суботи” наступного дня приїхала в Дубівку, що приблизно у 20 кілометрах від Бердичева. Бездоріжжя та відчуття якоїсь занедбаності – ось перші враження при в’їзді у село.
– У нашому селі майже немає молоді, – говорить Євгенія Шлапак, до якої заїхала журналістка. – Я живу одна, поряд з моїм будинком – ліс. На моїй вулиці живе ще три старих одиноких людини. Молодих чоловіків забрали на війну, а їхні дружини залишились самі, без захисту. Після того, що трапилось в ту ніч ми не можемо прийти до тями…
– Ще вдень 31 січня односельчанин Роман (ім’я змінено з етичних міркувань) прийшов до мене і каже: “Дай горілки!”, – розповідає жінка. – Я йому відмовила, а він почав погрожувати: “Ти мене запам’ятаєш, скоро нагрієшся”. Я одразу подумала, що він може щось підпалити, бо в нього є така схильність. І мені стало якось тривожно. О пів першої ночі мене розбудив гучний стукіт. Хтось барабанив у мої вікна та двері. Я зі сну подумала, що, може дрон якийсь прилетів чи снаряд, адже війна… Але почула голос Романа. Одразу подзвонила в поліцію, кажу, у мене вибивають вікна. Поліцейська сказала, що б я не вимикала телефон, залишалася на зв’язку і запитала у чоловіка, що він хоче. За дверима я почула наступне: “Дайте джгута, у мене кров тече з руки, ноги, шиї… Я захлинаюсь!” Поліцейська сказала, щоб я не відкривала двері, а вона висилає до мене екіпаж поліції. Врешті, Роман пішов, а я ще довго не могла заспокоїтися. Згодом мені подзвонили поліцейські і повідомили, що вже затримали молодика посеред села. Вони запитали, чи у мене все добре, чи він не наніс мені травм чи якоїсь шкоди. Я запевнила, що все нормально. Роман у ту ніч від мене пішов до іншої хати, де живуть два брати. Він просив у них горілки та їсти. Вони його прогнали. Потім він прийшов до сусідки Ані, але на поріг вийшов її син Ілля, і Роман одразу пішов геть…
В минулому році молодик підпалив свою хату
– На початку четвертої ранку Роман розбудив і мене, – говорить інша сусідка Алла Андрійчук. Це сталося після того, як поліція поговорила з ним і поїхала. Він подзвонив мені і каже: “Вийдіть до мене, потрібна швидка, я потрапив у засідку, в мене стріляють і хочуть вбити…” Потім він почав лупасити в мої вікна і погрожувати підпалом. Я злякалась, тому що у минулому році він мало не спалив свою хату – розпалив багаття просто на підлозі кімнати, але вдалося загасити…
За словами жінки, від неї Роман пішов до наступної сусідки. Вона його впустила і навіть накапала якісь заспокійливі краплі. Потім він почав ломитися ще до одної сусідки і кричати, що в його тіло вживили чіп, який треба негайно вийняти. Він крутився у всі сторони та впав на землю. Потім піднявся і попрямував до зупинки маршрутки. Приїхав у село Сінгаївка і почав тероризувати місцеву 95-річну бабусю. Жителі цього села також викликали поліцію, але в цей момент молодик вже встиг добратися до Семенівки…
– Ви можете собі уявити, скільки людей було налякано за одну ніч? – бідкається Алла Андрійчук. – Ну як можна не переживати? А якщо це повторитися, хто нас захистить?
Що говорить поліція?
Як повідомила Ірина Кучерук – старший інспектор з комунікації Бердичівського райвідділу поліції, на виклик жительки села Дубівка був направлений екіпаж сектору реагування патрульної поліції. Коли вони приїхали в село, побачили на вулиці молодика, вигляд якого співпадав з описом у повідомленні. Ним виявився місцевий 32-річний житель, який зловживає алкоголем. На той момент він був у стані сильного алкогольного сп’яніння і насилу сам пересувався, тому поліцейські доставили його додому. Вони склали адміністративні матеріали за появу у громадському місці у нетверезому стані та провели профілактичну бесіду. Крім того, працівники поліції зателефонували заявниці, повідомили, що зустріли молодика і що загрози її життю і здоров’ю вже немає, а вона підтвердила, що будь яких тілесних ушкоджень та матеріальної шкоди їй не завдано.
За словами Ірини Кучерук, наступного ранку молодик сам викликав слідчо-оперативну групу. Він сказав, що у нього кроваві рани на ногах. Коли поліцейські приїхали та попросили показати рани, він почав демонструвати їх на своїх ногах, хоча насправді ніяких ран не було. Зрозуміло, що у людини є певні проблеми із здоров’ям, які потрібно вирішувати. У нього є батько, який може якось вплинути на сина, щоб вмовити його лікуватися, але він живе окремо і з сином не спілкується. Працівники поліції не мають права примусово забрати чоловіка на лікування, якщо він сам цього не хоче, не заподіяв нікому фізичної шкоди чи економічних збитків…
У хлопця немає ніяких документів, навіть паспорта
Журналістка поспілкувалася зі старостою села Ігорем Апатовим. Ось що він розповів.
– Цей хлопчина не такий страшний, як здається. Дійсно, у нього з’явилися проблеми зі здоров’ям на грунті алкоголізму. Для лікування потрібна його згода, але він її не дає. Його родичі не можуть на нього вплинути. Я постійно тримаю цього хлопця на контролі, не раз із ним спілкувався. Був момент, коли він начебто погодився звернутися до лікаря, а потім передумав. Хотів йти в армію, але у нього немає жодного документа, навіть паспорта. Незрозуміло, де поділися документи. Що стосується односельців, то я їм сказав, що у подібній ситуації потрібно негайно телефонувати мені і дільничному. Ми одразу прийдемо на допомогу.
“Нехай іде до армії, його там швидко виховають”
Журналістка поговорила з дядьком Романа – Юрієм, який періодично допомагає племіннику, чим може. Він сказав, що не спроможний вплинути на племінника. Декілька разів за свої кошти лікував його від алкоголізму у різних закладах, але нічого не допомогло. Племінник кожного разу каже йому, що більше пити не буде, але тільки дядько виходить за поріг, хлопець одразу напивається. Юрій говорить, що нічого не може зробити і бачити племінника більше не хоче. Вважає, що йому треба піти в армію, де швидко виховають.
* * *
Якщо уявити, що серед ночі хтось починає тобі барабанити у вікна і двері, погрожувати підпалом і розповідати криваві нісенітниці, одразу розумієш психологічний стан жителів села Дубівка. Можливо, що всім миром якось вдасться вгомонити цього чоловіка, викликати “швидку”, або вмовити лікуватися. Головне, щоб хвора людина не зробила чогось страшного. Люди кажуть, що пару десятків років у селі Дубівка жив чоловік, який поводив себе аналогічно. Закінчилося тим, що він зґвалтував і вбив дівчину із сусіднього села…
Джерело: Народний тижневик “Субота”
Автор: Сніжана Смирнова
