Перший у світі грошовий переказ був здійснений 1918 року у США за допомогою телеграфу.
Після Першої світової війни у Німеччині гроші знецінилися до такої міри, що німці обклеювали ними стіни замість шпалер – це було дешевше.
Найдорожчим у світі є давньогрецькі дека драхми. Археологам вдалося знайти їх дуже мало, тому ці моменти коштують надзвичайно дорого.
На краях монет роблять насічки відтоді, коли їх ще карбували з дорогоцінних металів. Цю ідею запропонував знаменитий учений Ісаак Ньютон, щоб відбити у шахраїв бажання зрізати з монет краї.
Стародавній Рим став першою державою, в якій почали карбувати круглі монети у промислових масштабах.
У ролі грошей у Стародавній Спарті використовували металеві прути. Причина цього була проста – такі гроші незручно красти, важко дати хабаря, та й загалом вони мотивували менше прагнути до багатства.
Найрідкіснішою американською купюрою є дводоларова. Був випущений лише обмежений її тираж.
Чим менший номінал банкноти, тим швидше вона зношується, оскільки її активніше використовують.
Банкнота номіналом у 100 доларів США є найпоширенішою у світі.
На грошах накопичується неймовірна кількість бруду. Вони брудніші, нід будь-які інші предмети.
У середньому паперові гроші, точніше, окремо взяті купюри, встигають пройти через руки 30-50 тисяч людей до того, як остаточно зносяться.
У деяких країнах «паперові» гроші виготовляють із тонкого пластику. Наприклад, у Малайзії та В’єтнамі.
У середньому паперова банкнота живе 3-5 років, поки стане непридатною.
Найчастішою заміною грошей у різних народів є домашня худоба – корови, коні, вівці та інші тварини.
Неподалік Нью-Йорка є місто Ітака, в якому місцеві іракські гроші «ходять» нарівні з американським доларом.