Українські правоохоронці викрили масштабну схему незаконного виведення з-під санкцій стратегічних підприємств у галузі видобутку корисних копалин, які розташовані на Житомирщині та Київщині. Незважаючи на санкції РНБО та арешт активів, компанії продовжували працювати, а прибутки надходили до країни-агресора — росії.
Як повідомив Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції, злочинну схему організував український бізнесмен у змові з громадянином російської федерації. Після початку повномасштабної війни російський підприємець формально передав корпоративні права на свої українські активи довіреній особі з іноземним паспортом. Насправді ж, контроль над підприємствами залишався в його руках.
Для уникнення санкцій і подальшого функціонування бізнесу, активи кілька разів перепродавали через підставні фірми, оформлені на номінальних осіб. У результаті підприємства опинилися під управлінням українського бізнесмена, який став формальним власником та прикриттям для реального контролю з боку рф.
У вересні 2023 року сторони навіть підписали фіктивний «меморандум» про передачу частки корпоративних прав, щоб створити видимість легального партнерства. Фактично ж — це дозволяло російській стороні й надалі контролювати прибутковий бізнес у сфері надрокористування.
У злочинну структуру входили юристи, бухгалтери, керівники підприємств та інші учасники, які забезпечували юридичне прикриття, створення фірм-прокладок, контроль за фінансами та документообігом. Для конспірації використовували спеціальні засоби зв’язку та нелегальні модеми.
Правоохоронці впродовж восьми місяців збирали докази. У рамках кримінального провадження арештовано понад 130 одиниць спецтехніки, земельні ділянки, об’єкти нерухомості та спецдозволи на користування надрами. Активи передані в управління АРМА.
21 червня слідчі оголосили підозри 19 фігурантам справи. Затримано організатора — українського бізнесмена, якому суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Серед інших підозрюваних — бухгалтери, юристи, нотаріуси та керівники фірм.
Їхні дії кваліфікують за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема за:
легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом (ч. 3 ст. 209),
несанкціоновані дії з інформацією в автоматизованих системах (ч. 3 ст. 362),
службове підроблення (ч. 2 ст. 366).
Розслідування триває під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.
