В Україні на «зимовий» час переходимо востаннє. Що з цього приводу думають жителі Житомирщини?
Нарешті численні дискусії про переведення стрілок годинників на «літній» і «зимовий» час в Україні завершаться. Адже 16 липня депутати Верховної Ради України ухвалили закон 4201 «про відміну переведення часу в Україні з зимового на літній». Відтепер в останню неділю жовтня час переведуть на зимовий і більше не мінятимуть.
«За» ухвалення документа в цілому проголосував 261 парламентарій.
Тобто в цьому році ми ще в останню неділю (27-го) жовтня переведемо стрілки на зимовий час і далі вже переведення на літній час з 2025-го і в наступні роки більше ніколи не буде.
Як до цього рішення народних обранців віднеслись жителі Житомирщини – цікавився журналіст «Суботи».
Любов Цимбал, пенсіонерка, Овруч:
— «Зимовий час» є природнім для України. — Він найближчий до біологічного, внутрішнього часу людей та й усіх живих організмів. Наприклад, сьогодні сонце у Києві сходить близько шостої години ранку, а заходить близько шостої вечора. Цей світлий час доби чудово збігається з нашим біологічним годинником. Тому, нарешті, думаю, не буде суттєвих «перебудов» організму, бо ці переведення значно шкодять нормальному функціонуванню організму людини.
Володимир Студінський, доктор історичних наук, професор, викладач історії Малинського фахового коледжу:
— Я прихильно віднісся до новини про те, що Рада скасувала перехід на «літній» і «зимовий» час в Україні.
Взагалі зміна часу відбувається приблизно в 70 країнах світу. За межами Європи зміну часу застосовують, приміром, в США, Канаді, Мексиці,Ізраїлі, Ірані, Австралії та Новій Зеландії. Японія – єдина, з високорозвинених країн, що не переводить свій час на літній. Чи переводять годинники інші країни Європи? Так, сьогодні у світі понад 60 країн використовують цей метод. У Канаді, країнах ЄС, Ізраїлі, Ірані, Австралії та Великій Британії так само практикують зміну часу. Через сумнівну економію енергоресурсів і негативний вплив на здоров’я багато країн світу з часом відмовилися від переходу на літній і зимовий час. Наприклад, годинники взагалі не переводять у Ісландії, Казахстані, Грузії та ряді інших країн.
2019 року Європарламент підтримав рішення скасувати переведення годинників від 2021 року, однак остаточного рішення немає й досі. Насправді кожна країна Євросоюзу мала б самостійно вирішувати, за яким часом жити. Нині більшість країн Європи переводять годинники щороку в березні та жовтні.
Однак, уже багато років поспіль Європа задумується над тим, щоб скасувати переведення.
Переводити годинник залежно від сезону ще 1784 року вигадав тодішній посол США у Франції Бенджамін Франклін. Він підрахував, скільки годин парижани витрачають на сон вранці, коли сонце вже зійшло, і скільки увечері спалюють свічок, перш ніж лягти спати. Порахував Франклін і кількість електроенергії, яку зможуть заощадити фабрики й заводи, коли робота триватиме за денного світла. Тож ідея з переведенням годинників була виправдана потребою в економічній ощадливості.
Вперше переведення стрілок годинника на годину вперед влітку і на годину назад взимку провели 1908 року у Великій Британії. На початку минулого століття перехід на літній і зимовий час пропонував також лондонський підрядник Вільям Віллетт. Він аргументував це можливістю економити електроенергію.
Першою країною, яка офіційно впровадила літній час (зимовий – це стандартний час, за яким вівся облік до цього) стала Німеччина у 1916 році. Це було пов’язано з серйозними ресурсними дефіцитами в країні під час Першої світової війни. Через два роки сезонний перехід ввели також у Сполучених Штатах, а згодом ідею підтримали ще понад 100 країн (згодом деякі почали відмовлятися).
Тож годинники переводять із двох причин: через традицію відповідності біологічному календарному часу та для заощадження електроенергії.
А чому ж в Україні переводять годинники?Тривалий час в Україні точаться запеклі дискусії з приводу переводу стрілок годинників на зимовий і літній час. Україна разом із республіками колишньогоСРСР 1981 року теж почала переводити годинники з метою економії електроенергії та подовження світлового дня. На початку 1990-их в Україні спробували відмовитися від сезонного переходу, але 1992 року переведення годинників знову відновили, врахувавши порядок обчислення часу, який діє в Європі.
Український уряд ще далекого 1996 року затвердив постанову, яка регулює порядок переведення стрілок годинника. Нею українці послуговуються і досі.
Переведення годинників на зимовий і літній час справді впливає на економію електроенергії в побуті та на підприємствах, але не дуже суттєво. Водночас така традиція негативно впливає на здоров’я людей через примусову перебудову біологічних ритмів організму. Це впливає на сон, самопочуття людей і внаслідок цього – на працездатність.
У 2011 році ухвалили постанову про скасовування переходу на зимовий час, але пізніше документ був анульований.
У 2021 році Верховна Рада провалила голосування у другому читанні та в цілому за законопроєкт, який мав скасувати в Україні перехід із зимового часу на літній і навпаки. Відповідно до нього Україна мала лишитися на зимовому часі.
Прихильники зміни часу впевнені, що такий перехід економить електроенергію та енергоносії. Противники вважають, що це призводить до порушення біоритмів людини й погіршення здоров’я.
Олена Омельчук, лікар загальної практики і сімейної медицини КНП «Малинська міська лікарня»:
— Вважаю, це рішення правильним, адже переведення двічі на рік годинників негативно впливає на різні процеси в нашому організмі. Під час останнього переведення годинника слід звернути увагу на нормалізацію свого сна. Заздалегідь почніть регулювати свій режим сну за тиждень до переведення годинника. Це допоможе вашому організму плавно пристосуватися до нового графіку. Раджу більше часу проводити на свіжому повітрі та відпочивати: активні прогулянки й насолода природою допоможуть зміцнити ваше фізичне та психічне здоров’я. Зменшуйте стрес: постарайтеся уникати сильного стресу під час переведення годинника, оскільки стрес може погіршити пристосування до нового часу. Звертайте увагу й на харчування: збалансована дієта з правильним режимом харчування допоможе підтримати ваш організм під час зміни годинника.
Додатково, варто врахувати релаксаційні методи, такі як медитація, дихальні практики та йога. Вони також можуть бути корисними для зменшення стресу і покращення вашого фізичного та емоційного стану в період переходу на новий час.
Восени та взимку світловий день коротшає, а через погодні умови люди більше часу проводять в приміщенні. В результаті вони отримують мало світла, що може призводити до погіршення настрою, втомлюваності, болю в м’язах та порушення сну.
Втрата світлої години ввечері після осіннього переведення годинника може спровокувати сезонний афективний розлад – депресію, яка пов’язана з нестачею денного світла. Результати дослідження, опублікованого в журналі Еpidemiology, демонструють, що у перші дні після переведення годинника на зимовий час на 11% збільшується кількість нових діагностованих депресій у порівнянні з іншими періодами року.
З погляду економії енергії логічно було б жити за літнім часом, однак науковці та медики виступають проти. Річ у тім, що це може бути шкідливим для здоров’я населення. Науковці з Національного інституту раку США довели, що перебування у найбільш західній точці часових поясів у Штатах схоже до постійного життя за літнім часом. Люди, які переїздять у той регіон, мають підвищений ризик розвитку різних типів онкологічних захворювань.
А вчені з Каролінського інституту у Швеції провели велике дослідження та прийшли до висновку, що перехід на зимовий час в останню неділю жовтня супроводжується зниженням ризику серцевого нападу в понеділок. Головною причиною цього є зміни в тривалості сну, які впливають на функціонування серцево-судинної системи.
Восени переведення годинників найчастіше сприймається організмом трішки легше, адже з’являється можливість на одну годину довше поспати. Адаптація до нового часу потребує уваги та дбайливості.
Олег Осецький, водій тролейбуса. Житомир:
— Я чув, що це питання давно набило оскому багатьом. – Для мене, воно було теж важливим, бо перебудовувати свій організм до ранніх підйомів двічі на рік – це, повірте, дуже нелегко. Добре, що в депутатів переміг здоровий глузд і вони нарешті прийняли правильне і мудре рішення для людей.
Віра Кравець, студентка, Коростишів:
— Я особливо не звертаю уваги на роботу народних депутатів і їхні рішення. Про цю новину дізналася з Інтернету. Мені байдуже за яким часом жити, навчатися. Головне, щоб війна закінчилася і в Україні настав мир і спокій, а то все другорядне.
Валерій Борецький, спортсмен, Коростенський район:
— Для спортсменів перепади часу – дуже важливів першу чергу для графіків тренувань і нормальної роботи організму. За ці роки я вже зумів вибудувати для себе звичний алгоритм, що допомагав мені долати це питання. Тепер радію, що більше не навантажуватиму організм лишніми вправами, ранніми підйомами, використанням різних стимулюючих вправ і харчових добавок і вітамінів.
Автор: Запитував Богдан ЛІСОВСЬКИЙ
