Крик душіСуботня інформація

Податок на поліетилен у магазинах: суспільна користь чи елементарна дурня?

Війна  багато чого змінила  у  нашому  житті. Змінила у всіх,  змінила у кожного,  змінила скрізь і всюди. Звичайно, військові  умови  очікувано погіршують  рівень  життя переважної більшості  людей. Але війна примушує всіх і кожного працювати краще, діяти ефективніше, жити скромніше,  зважаючи  на певні, усім  зрозумілі  обмеження. Водночас  війна примушує і суспільство, і  державу шукати зважених, продуманих і корисних варіантів життя у  щоденному побуті, у всіх сферах, які  забезпечують життєдіяльність . Усім  зрозумілі,  наприклад, рішення органів місцевого самоврядування у  багатьох громадах  України про скасування  плати  у  громадському  транспорті на період загострення ситуації у  тому чи  іншому  регіоні нашої держави..

Втім,  прикрості, недоліки , а іноді – просто відверті «ляпи» ,  очевидність яких розуміють навіть підлітки,  трапляються і у військовий час. Наприклад, податок на  поліетиленові  кульки та пакети, якими користуються покупці та відвідувачі продовольчих маркетів  чи торговельних центрів.

 

Потреба у  тому, щоб покупець заплатив  за  поліетиленовий пакет(кульок) свого часу пояснювалась тим, щоби зменшити кількість відходів, які  засмічують довкілля. Від часу, коли   поліетиленова «тара»  стала платною у маркетах і магазинах, кількість використаного і викинутого  поліетилену  на вулицях, біля підїздів  будинків, у  громадських місцях  нітрохи  не поменшала. Люди зі  зрозумілих причин і потреб змушені купувати поліетиленові пакети, хоча  чимало продуктів, продовольчих товарів  вже  на стадії транспортування, або  ж «розфасовки» чи  розкладання  на стелажах і вітринах отримують поліетиленову обгортку.

 

Питання у  тому, щоб  зясувати  суть, користь чи ефективність запровадженого податку  на поліетиленові пакети чи  кульки. Якщо відверто,  то  ті  9 чи 20 копійок, які покупець  щоразу платить за  поліетиленову «тару», жодного ефекту не дають ні власнику магазину,  ні постачальнику продукції,  ні,  тим  паче –  самому покупцю. Практично жодного зиску від такої новації не має і суспільство в цілому.

Адже всі  вже  нарешті  зрозуміли, що сміття у вигляді використаних раніше дармових поліетиленових пакетів аж ніяк  не поменшало після  того, коли  пакети стали продаватися. Тобто, питання  не у тому, щоб  запроваджувати  платню за  поліетиленову «тару»,  а в тому, щоб   правильно, системно і , таким чином,  якісно , організувати процес прибирання сміття та  утилізації відходів.  Тільки  і всього.  І  не треба чекати поки  завершиться  війна,  або ж  – поки  зміниться  склад Уряду України, щоб  скасувати платню за  пакети і кульки. Треба  це  робити  сьогодні,  зараз і  негайно. Як ознака того, що Україна  насправді  налаштовується  у своєму подальшому  житті  на тотальні і видимі для  більшості  людей зміни на  краще. Хтось  скаже, що у вирі наших теперішніх проблем поліетиленова  тара, що продається  за  гроші – це  дуже  дрібязкова  деталь,  на яку  начебто не варто навіть  і  звертати уваги. Проте насправді це  не так. Насправді  якраз порядок і справедливість  народжуються  і налагоджуються саме  завдяки  деталям! І ніяк  інакше!

Наталка Дроздова

Схожі матеріали