Війна багато чого змінила у нашому житті. Змінила у всіх, змінила у кожного, змінила скрізь і всюди. Звичайно, військові умови очікувано погіршують рівень життя переважної більшості людей. Але війна примушує всіх і кожного працювати краще, діяти ефективніше, жити скромніше, зважаючи на певні, усім зрозумілі обмеження. Водночас війна примушує і суспільство, і державу шукати зважених, продуманих і корисних варіантів життя у щоденному побуті, у всіх сферах, які забезпечують життєдіяльність . Усім зрозумілі, наприклад, рішення органів місцевого самоврядування у багатьох громадах України про скасування плати у громадському транспорті на період загострення ситуації у тому чи іншому регіоні нашої держави..
Втім, прикрості, недоліки , а іноді – просто відверті «ляпи» , очевидність яких розуміють навіть підлітки, трапляються і у військовий час. Наприклад, податок на поліетиленові кульки та пакети, якими користуються покупці та відвідувачі продовольчих маркетів чи торговельних центрів.
Потреба у тому, щоб покупець заплатив за поліетиленовий пакет(кульок) свого часу пояснювалась тим, щоби зменшити кількість відходів, які засмічують довкілля. Від часу, коли поліетиленова «тара» стала платною у маркетах і магазинах, кількість використаного і викинутого поліетилену на вулицях, біля підїздів будинків, у громадських місцях нітрохи не поменшала. Люди зі зрозумілих причин і потреб змушені купувати поліетиленові пакети, хоча чимало продуктів, продовольчих товарів вже на стадії транспортування, або ж «розфасовки» чи розкладання на стелажах і вітринах отримують поліетиленову обгортку.
Питання у тому, щоб зясувати суть, користь чи ефективність запровадженого податку на поліетиленові пакети чи кульки. Якщо відверто, то ті 9 чи 20 копійок, які покупець щоразу платить за поліетиленову «тару», жодного ефекту не дають ні власнику магазину, ні постачальнику продукції, ні, тим паче – самому покупцю. Практично жодного зиску від такої новації не має і суспільство в цілому.
Адже всі вже нарешті зрозуміли, що сміття у вигляді використаних раніше дармових поліетиленових пакетів аж ніяк не поменшало після того, коли пакети стали продаватися. Тобто, питання не у тому, щоб запроваджувати платню за поліетиленову «тару», а в тому, щоб правильно, системно і , таким чином, якісно , організувати процес прибирання сміття та утилізації відходів. Тільки і всього. І не треба чекати поки завершиться війна, або ж – поки зміниться склад Уряду України, щоб скасувати платню за пакети і кульки. Треба це робити сьогодні, зараз і негайно. Як ознака того, що Україна насправді налаштовується у своєму подальшому житті на тотальні і видимі для більшості людей зміни на краще. Хтось скаже, що у вирі наших теперішніх проблем поліетиленова тара, що продається за гроші – це дуже дрібязкова деталь, на яку начебто не варто навіть і звертати уваги. Проте насправді це не так. Насправді якраз порядок і справедливість народжуються і налагоджуються саме завдяки деталям! І ніяк інакше!
Наталка Дроздова