Уявіть: увечері на календарі 4 жовтня, ви лягаєте спати, а наступного ранку дата вже 15 жовтня. Саме такий календарний стрибок стався 1582 року в країнах, які першими перейшли на реформований календар. Дати від 5 до 14 жовтня просто викреслили. А через 336 років подібний стрибок зробила й Українська Народна Республіка — причому рішення про перехід на новий стиль ухвалили в Коростені.
Папа Римський Григорій XIII не видавав реформу саме 4 жовтня. Папську буллу про новий календар було проголошено ще у лютому 1582 року. А 4 жовтня стало останньою датою за старим календарем у країнах, які першими запровадили реформу.
У матеріалах Ватикану про реформу Григорія XIII зазначено, що для виправлення календаря у 1582 році прибрали десять дат.
Що сталося після 4 жовтня 1582 року
Все виглядало дуже незвично: після четверга 4 жовтня настала п’ятниця 15 жовтня.
Тобто люди, звісно, не «втратили» десять днів свого життя і не проспали півтора тижня. Просто наступному дню дали інший номер у календарі.
5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13 і 14 жовтня 1582 року у новому календарному відліку перших країн, які прийняли реформу, не існували як календарні дати.
Зате послідовність днів тижня не порушили: після четверга настала п’ятниця.
Навіщо взагалі було забирати десять днів
Причиною стала маленька на перший погляд похибка, яка накопичувалася століттями.
Юліанський календар, яким користувалися до реформи, виходив із того, що рік триває 365 днів і приблизно 6 годин. Насправді сонячний рік трохи коротший.
Різниця становила всього близько 11 хвилин на рік. Але за багато століть ці хвилини перетворилися на цілі дні.
До XVI століття календарна дата весняного рівнодення змістилася приблизно на десять днів від тієї точки, на яку орієнтувалася церква під час обчислення Великодня.
А дата Великодня була принципово важливою: ще Нікейський собор IV століття пов’язував її визначення з весняним рівноденням.
Папа змінив не лише дату
Просто прибрати десять днів було недостатньо. Якби правила залишилися старими, через кілька століть проблема виникла б знову.
Тому змінили і правило високосних років.
За Григоріанським календарем:
- рік, число якого ділиться на 4, зазвичай є високосним;
- роки, що закінчуються на «00», мають особливе правило;
- вони є високосними лише тоді, коли діляться на 400.
Саме тому 2000 рік був високосним, а 1700, 1800 і 1900 роки — ні. За тією ж логікою 2100 рік високосним за Григоріанським календарем не буде.
Не весь світ перейшов на новий календар одночасно
15 жовтня 1582 року настало «одразу після 4-го» не в усьому світі.
Першими реформу прийняли католицькі держави. Інші країни переходили на Григоріанський календар поступово, і процес розтягнувся на століття.
Саме тому в історичних документах нерідко можна зустріти дві дати однієї події — «за старим стилем» і «за новим стилем».
А що було в Україні
З українськими землями історія складніша, адже вони у різні періоди входили до складу різних держав, де діяли різні календарні правила.
А от в Українській Народній Республіці офіційний перехід на новий стиль відбувся у 1918 році.
Закон про перехід на Григоріанський календар Мала Рада УНР ухвалила у Коростені.
Документ передбачав, що після 16 лютого 1918 року за старим стилем Україна одразу переходить до 1 березня за новим стилем.
Як випливає з матеріалів про Українську Народну Республіку Інституту історії України НАН України, з 1 березня 1918 року УНР перейшла на Григоріанський календар і середньоєвропейський час.
Чому Україна пропустила вже не 10, а 13 днів
Між реформою Григорія XIII та українським переходом минуло понад три століття.
За цей час Юліанський і Григоріанський календарі розійшлися ще більше. У Юліанському календарі високосними залишалися 1700, 1800 і 1900 роки, тоді як у Григоріанському — ні.
Тому на початку XX століття різниця становила вже 13 днів.
І якщо 1582 року «зникли» десять календарних дат, то в УНР 1918 року після 16 лютого одразу настало 1 березня.
До чого тут сучасні Різдво і церковний календар
Саме різниця між календарними системами багато років була причиною знайомих українцям дат 25 грудня і 7 січня.
Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар тема старого й нового стилю знову стала особливо актуальною. Раніше «Субота Онлайн» пояснювала, як змінилися дати Різдва, Миколая, Водохреща та інших зимових свят.
Тож що особливого саме у 4 жовтня
4 жовтня 1582 року стало своєрідним календарним рубежем. У перших країнах, які запровадили реформу Григорія XIII, наступної дати — 5 жовтня — просто не було.
Настало одразу 15-те.
І хоча звучить це як сюжет про машину часу, насправді все пояснюється математикою, рухом Землі навколо Сонця та бажанням людей зробити календар точнішим.
А українська історія додає до цього ще одну несподівану деталь: через 336 років рішення перейти на новий стиль ухвалювали саме в Коростені на Житомирщині.
Хочете читати більше пояснювальних матеріалів про світ, людей, віру, науку та суспільство?
Підписуйтеся на Telegram-канал Субота Онлайн або стежте за нами у Facebook. Обираємо теми, які справді змушують замислитися.
