У багатьох селах Житомирщини досі залишаються земельні паї, власники яких померли, виїхали або так і не оформили ділянки. У родичів можуть зберігатися старі сертифікати, договори оренди чи документи колишнього колгоспу, але самої землі немає на кадастровій карті, а право власності не зареєстроване.
Спадкоємцям таких паїв потрібно завершити оформлення до 1 січня 2028 року. Фактично це означає, що всі необхідні процедури слід пройти не пізніше 31 грудня 2027 року. Подати заяву в останній день недостатньо: закон говорить саме про оформлене право власності на земельну ділянку.
Строк раніше спливав 1 січня 2025 року, але його продовжили на три роки через війну та неможливість багатьох власників і спадкоємців вчасно зібрати документи.
Водночас дата 1 січня 2028 року не замінює звичайних правил спадкування. Якщо власник паю помер, спочатку потрібно з’ясувати, чи була спадщина належно прийнята, а вже потім виділяти землю та реєструвати право власності.
Як знайти пай і зрозуміти, що саме залишилося у спадщину
Насамперед потрібно розрізняти земельну частку і вже сформовану земельну ділянку.
Сертифікат на земельну частку — це ще не документ на конкретне поле. У ньому зазвичай зазначені площа в умовних кадастрових гектарах і вартість паю, але немає точних меж та кадастрового номера.
Невитребуваним закон називає пай, на який не отримали документа, що підтверджує право, або право на який підтверджене, але сама ділянка не була виділена в натурі. Нерозподіленою є ділянка, яка потрапила до загального проєкту паювання, але під час розподілу не була закріплена за конкретним власником.
Починати пошук варто з таких документів:
- сертифіката на право на земельну частку;
- державного акта на землю старого зразка;
- свідоцтва про право на спадщину;
- старого договору оренди паю;
- витягів, рішень сільської або селищної ради;
- листів орендаря, квитанцій чи відомостей про виплату орендної плати;
- заповіту та документів, що підтверджують спорідненість.
Якщо паперів удома немає, спадкоємцю варто звернутися до ради громади, на території якої розташовувалися землі колишнього сільськогосподарського підприємства. Ради уточнюють списки осіб, які мали право на паї, місце розташування земель, їхні площі та результати проведеного розподілу.
Потрібні відомості також можуть зберігатися в архівах ліквідованих районних державних адміністрацій, колишніх сільських рад, землевпорядних служб або підприємств-правонаступників колгоспу.
Якщо відомий кадастровий номер, ділянку можна перевірити на Публічній кадастровій карті. Відсутність паю на карті не означає, що право остаточно втрачено: можливо, земельну частку просто не виділяли в натурі або відомості про стару ділянку не перенесли до електронного кадастру.
П’ять кроків для оформлення паю спадкоємцем
Крок 1. Перевірити спадкову справу.
Якщо власник паю помер, потрібно звернутися до нотаріуса. Для прийняття спадщини за загальним правилом встановлено шість місяців із дня її відкриття.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із померлим, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначений строк не подав заяву про відмову. Тому навіть у старих справах не варто одразу робити висновок, що всі строки втрачено: нотаріус має перевірити місце проживання, заяви спадкоємців та відомості Спадкового реєстру.
Якщо людина не проживала зі спадкодавцем і не подала заяву вчасно, можливі два основні шляхи: письмова згода інших спадкоємців, які прийняли спадщину, або звернення до суду для визначення додаткового строку за наявності поважної причини.
Крок 2. Отримати документ на право на пай.
Право на земельну частку можуть підтверджувати сертифікат, свідоцтво про право на спадщину, нотаріально посвідчений договір або рішення суду.
Якщо спадкодавець мав сертифікат, але землю не виділив, нотаріус оформлює спадщину саме на право на земельну частку. Після цього спадкоємець може розпочинати виділення ділянки в натурі.
Коли сертифікат втрачений, а в архівах не вдається отримати достатніх підтверджень, може знадобитися судове визнання права на пай. Письмову відмову нотаріуса варто зберегти — вона часто є одним із документів, необхідних для звернення до суду.
Крок 3. Подати заяву до громади.
Власник успадкованого права на пай звертається до відповідної сільської, селищної або міської ради із заявою про виділення земельної частки в натурі.
До заяви зазвичай додають копії документа, що підтверджує право на пай, паспорта, податкового номера та свідоцтва про право на спадщину. Конкретний перелік варто отримати у земельному відділі громади, оскільки він залежить від того, чи проводився раніше розподіл масиву та чи сформована конкретна ділянка.
Якщо пай уже перетворений на окрему земельну ділянку, але не має кадастрового номера, повторно розподіляти його не потрібно. У такому разі спадкоємець оформлює документацію для відновлення меж і внесення відомостей до кадастру.
Крок 4. Замовити землевпорядну документацію.
Розробляти документацію має сертифікований інженер-землевпорядник. Перевірити його сертифікат можна у державному реєстрі землевпорядників.
Вид документації залежить від стану паю. Це може бути технічна документація щодо встановлення або відновлення меж, інвентаризація земель чи документація, пов’язана з організацією території земельних часток.
Перед підписанням договору із землевпорядником потрібно письмово визначити:
- який саме документ він виготовляє;
- повну вартість робіт;
- строк виконання;
- хто виправлятиме можливі помилки кадастрового реєстратора;
- чи входить до ціни подання документації на реєстрацію.
На підставі готової документації відомості про ділянку вносять до Державного земельного кадастру. Після реєстрації вона отримує унікальний кадастровий номер, а заявнику видають витяг із ДЗК.
Крок 5. Зареєструвати право власності.
Після присвоєння кадастрового номера та отримання необхідного рішення ради спадкоємець звертається до державного реєстратора, ЦНАПу або нотаріуса для внесення права власності до Державного реєстру речових прав.
Результатом має бути не лише кадастровий номер, а й витяг із Державного реєстру прав, у якому спадкоємець зазначений власником земельної ділянки. Саме цей етап завершує оформлення.
Тому кадастровий номер без державної реєстрації права не варто вважати повністю вирішеним питанням.
Що робити, якщо пай уже орендує громада, і що станеться після 2027 року
Нерозподілені ділянки та сформовані з невитребуваних паїв землі громада може тимчасово передавати в оренду за їхнім сільськогосподарським призначенням.
Наявність такого договору не позбавляє спадкоємця права оформити землю. Оренда діє не довше, ніж до дня державної реєстрації права власності за власником або спадкоємцем. Під час реєстрації права припинення оренди має бути зареєстроване одночасно.
Якщо на полі вже посіяний урожай, колишній орендар має право його зібрати. Власник водночас може вимагати відшкодування за тимчасове використання землі за період від припинення договору до збирання врожаю.
Після оформлення власник сам вирішує, обробляти ділянку, укласти новий договір оренди чи розпорядитися нею іншим дозволеним законом способом.
На Житомирщині питання неуспадкованих паїв уже ставало причиною конфліктів. Зокрема, у Хорошівській громаді жителі сперечалися з орендарем через використання земель, які вважали неуспадкованими паями.
Якщо до 1 січня 2028 року право власності не буде оформлене, власник невитребуваного паю або його спадкоємець за законом вважатиметься таким, що відмовився від отримання ділянки.
Проте земля не переходить громаді автоматично в першу хвилину 2028 року. Рада має сформувати земельну ділянку, звернутися до суду та отримати рішення про передачу її в комунальну власність як безхазяйного майна.
Якщо строк пропущений із поважної причини, власник або спадкоємець може просити суд визначити додатковий час для оформлення. Однак результат залежатиме від доказів конкретної справи, тому розраховувати на автоматичне поновлення строку не варто.
Упродовж семи років після державної реєстрації комунальної власності громада не може передати таку ділянку іншій особі у приватну власність. Закон передбачає виняток для первісного власника невитребуваного паю або його спадкоємців, але пропущений строк усе одно доведеться врегульовувати у встановленому законом порядку.
Якщо документів мало, пай оформлювали кілька спадкоємців або громада вже зареєструвала землю за собою, варто отримати індивідуальну консультацію земельного юриста. Безоплатну первинну правничу допомогу можна отримати за номером 0 800 213 103.
Корисні пояснення для власників землі та жителів громад — поруч із вами.
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
