Найстаріша газета Житомирщини під назвою “Житомирщина” припиняє своє життя.
Про це повідомив ветеран краєзнавчої діяльності краю Павло Скавронський.
Скоріш за все (тобто, якщо терміново не знайдеться якийсь спонсор чи меценат), то газета припинить своє існування в кінці поточного року.
Свого часу газета пройшла процес роздержавлення, тобто з її засновників вийшли органи влади, а колектив редакції (23 людини) створили товариство з обмеженою відповідальністю та розподілили між собою порівну частки цього ТОВ. Кожному випало по 4,35 відсотки.
Після святкування 100-річчя газети в 2019 році справи, на жаль, пішли все гірше і гірше. Редакція раніше знаходилась в приміщення обладміністрації, де займала цілий поверх, але потім обласна рада, як власник цього приміщення захотіла змінити умови його оренди.
Редакція подала до суду на обласну раду, і навіть виграла його в першій інстанції, але програла в апеляції та подала справу до касаційного суду.
Такі взаємовідносини з владою, звичайно ж, не могли не відобразитись на її фінансовому стані. Штатним працівникам вже повідомлено про звільнення через ліквідацію товариства, і якщо не станеться якогось дива, то один з небагатьох осередків журналістики незабаром закриється. Після мобілізації комп’ютерника, сайт газети вже давно не працює.
Нині органам влади не потрібні навіть власні ЗМІ, не говорячи вже про роздержавлені і типу незалежні. Їх пресслужби тепер виконують ролі, які раніше відводились відомчим ЗМІ. А багато журналістів перекваліфікувались у піарників. Буцімто одне й те ж саме, але не зовсім, адже піарник мусить говорити чи писати тільки те, що потрібно хазяїну, тобто голові громади чи адміністрації.
Трансляцію опозиційних телеканалів просто вимкнули без найменшого обгрунтування, а якби могли, то й залюбки вимкнули і той десяток загальнонаціональних інформаційних сайтів, завдяки яким Україна поки що не стала схожа на свою північну сусідку.
Джерело: За матеріалами Ріо Бердичів
