Понад сто жителів Олевської громади об’єдналися у волонтерську команду “Олевські кікімори”. Три з половиною роки вони виготовляють маскувальні сітки, костюми та інші необхідні речі для військових.
Про це Суспільному розповіла засновниця команди волонтерів “Олевські кікімори” із позивним “Військова мамця” Лариса Фурманець.
За її словами, на території міського ринку в Олевську щодня працюють волонтерки, які виготовляють маскувальні костюми — кікімори. Їх передають військовим на передову.
“Зараз нас дуже багато. Я навіть поіменно всіх не знаю. А починала я вдома — близько року ми плели маскувальні сітки з огіркової сітки та вживаної матерії. Тоді нас було близько п’ятдесяти людей. Згодом нашій команді надали окреме приміщення у дитсадку “Золотий ключ”. Потім я дізналася про маскувальні костюми — кікімори — і захотіла їх робити. Волонтерка зі Звягеля надіслала мені викройку та відео, і ми взялися до роботи. Це було у березні 2023 року. Тоді ж з’явилася назва — “Олевські кікімори”, бо головна наша робота — їх виготовлення. Ось і прикріпилася ця назва”, — пригадала волонтерка.
Лариса Фурманець розповіла, що основу команди становлять жінки, які працюють на місцевому ринку. Вони знаходять час між роботою, щоб допомагати військовим. Над виготовлення одного маскувального костюма працює близько десяти людей: одні нарізають тканину, інші витягують нитки чи збирають виріб.
“Крім кікімор, ми створюємо маскувальні накидки — худі, в’язані теплі вироби для спини, які військові через їхню округлу форму називають “мінами”. Також робимо шкарпетки, маскувальні сітки на зброю, чохли на шоломи — кавери, готуємо каші та консервацію. Для госпіталів виготовляємо подушечки-кісточки, які допомагають фіксувати голову або кінцівки поранених у нерухомому стані. Усі зайняті справою, нас багато. Я кажу про них — “золоті ручки”. За постійну роботу їх можна було б назвати “бджолиний рій”, — сказала Лариса.
Зі слів волонтерки, частина майстринь працює вдома, а спілкуються вони у спільному чаті в застосунку Viber.
“Пишу: “Дівчата, потрібно дванадцять костюмів за тиждень — хлопці замовили”. І ми робимо. Таких костюмів уже, мабуть, не одну тисячу виготовили”, — розказала Лариса Фурманець.
Лариса Фурманець розповіла, що команда також збирає макулатуру, пластикові та скляні пляшки, а виручені кошти спрямовує на закупівлю матеріалів для виготовлення кікімор. Є й контейнер-склад, куди жителі громади приносять домашні харчі та необхідні речі. Крім того, люди надають благодійні внески.
“Допомогу нам передають навіть з інших регіонів — зокрема, з Луцька надходять ортопедичні вироби. Ми підтримуємо постійний зв’язок з іншими волонтерами: передаємо їм свою готову продукцію, а вони діляться з нами своєю. Нещодавно відправили команді Тетяни Постолатіної в Житомир 82 халати-худі”, — сказала волонтерка.
За словами Лариси Фурманець, готові вироби не затримуються на складах — їх одразу передають військовим.
“Я не люблю, коли щось лежить. Воно має бути там, у хлопців. Часто військові самі приходять на ринок або навіть додому, і я віддаю їм костюми, а також ортопедичні пояси та наколінники безкоштовно. Вони мене називають “Військова мамця”, — розказала Лариса.
Волонтерка розповіла, що команда допомагає не лише військовим, а й постраждалим від війни. Нещодавно вони передали одяг до дитячого будинку.
“Я не можу стояти осторонь. Я, як Чебурашка: не можу цю валізку нести і кинути її теж не можу. Бог посіяв нас, щоб ми могли цвісти, а не просто сидіти. І наша команда цвіте — щодня працює”, — говорить волонтерка.
