Україна

Мобілізовані росіяни прикидаються мертвими на полі бою і тікають з війни: “Краще посиджу в тюрмі”

Дружини мобілізованих росіян повідомили, що ті радше сидітимуть у в’язниці, ніж повернуться на війну в Україні.

Дружини мобілізованих росіян розповіли, що ті налякані та прикидаються мертвими на полі бою, адже їх відправили воювати проти України з мінімальною підготовкою та жахливим спорядженням.

Дружини трьох мобілізованих до 423-го гвардійського мотострілецького полку у вересні заявили, що їхні чоловіки тепер постали перед військовим судом після того, як залишили своє місце призначення. Жінки розповіли, що їхніх чоловіків відправили в бій лише після двотижневої підготовки, яка здебільшого складалася з копання траншей.

“У лісі побудували кемпінг. У них там не було жодних тренувань, їх лише двічі водили в тир, і все”, – розповіла виданню одна з дружин Олена.

Після того, як 14 жовтня мобілізованих росіян відправили воювати на Луганщину, їхні рідні близько двох тижнів не отримували від бійців жодних повідомлень. Тоді, приблизно 26 жовтня, багато дружин повідомили, що їм телефонували їхні чоловіки, які благали про допомогу.

“Мій чоловік подзвонив мені. Сказав, що там повний хаос, сказав мені, що їх використовують як живий щит. Без жодного спорядження їх відправили туди в супроводі двох хлопців, теж мобілізованих, без бойового досвіду”, – розповіла Олена.

Вона додала, що приблизно 25 жовтня мобілізовані потрапили під мінометний вогонь, намагаючись вибратися, і одного з їхніх командирів “розірвало на частини”.

Дружина ще одного мобілізованого Ірина розповіла, що її чоловік “зовсім не навчався”.

“Там 27 чоловіків, і вони відмовляються повертатися на лінію фронту, бо не хочуть помирати. Після відмови їм запропонували нове спорядження: бронежилети, каски. Інакше на них чекав військовий суд”, – розповіла жінка.

Вона також повідомила, що чоловік та інші вцілілі з його підрозділу зараз ховаються у покинутому будинку.

“Їм заблокували банківські картки, у них немає ні грошей, ні їжі, ні води. Мій чоловік сказав мені, що він не їв кілька днів, і ми не знаємо, що робити. Ми пішли до військової прокуратури, нашу скаргу прийняли, але все, що нам сказали, ­– чекайте”, – розповіла Ірина.

Дружина третього мобілізованого Катерина розповіла, що її чоловік зіткнувся з такою ж жахливою ситуацією 25 жовтня. Тоді його підрозділ зазнав сильного обстрілу, в результаті якого живими залишилося лише 20 чоловіків із підрозділу, що налічував 96 осіб.

Вони годинами лежали на землі, прикидаючись мертвими, з простої причини: у них не було іншої зброї, крім якихось автоматів. Проти них були міномети і безпілотники, і якби вони пальцем поворухнули, безпілотник би їх одразу вбив. Їхньому пораненому командиру поки не надали допомоги, кажуть, що немає техніки”, – розповіла Катерина.

Усі жінки наголошують, що їхні чоловіки радше зазнають суворого покарання, аніж їх відправлять назад на війну.

Хлопці краще сидітимуть у в’язниці, ніж повернуться на передову. Зараз щодня я запитую його про позицію, думаючи, що він може змінити свою думку. Але ні, це його чітка позиція зараз: “Я краще посиджу в тюрмі, ніж отак захищатиму свою державу, державу, якій наплювати на життя людей”, – розповіла Олена.

Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн

Схожі матеріали

Залишити коментар Facebook