Сьогодні в редакцію прийшла делегація мам, діти яких виховуються у 27 дитсадку. Вони прочитали репортаж з вчорашньої наради у міськвиконкомі та пришли, щоб донести свій погляд на проєкти рішення щодо призупинення діяльності трьох дитсадків у Бердичеві.
Звичайно ж, що їх мало цікавила доля двох інших закладів (№ 5 та № 17), вони зібрали чимало аргументів на користь того, щоб продовжити роботу дитсадка № 27 ще хоча б на рік.
По-перше, статистику, яку наводило Управління освіти на вчорашній нараді, мами назвали не зовсім коректною, адже перевірка наявності дітей у групах проводилась саме в пік дитячої захворюваності бронхітами.
По-друге, з таблиць, представлених управлінням, слідує, що є дитсадки, які мають наповненість ще нижчу, ніж їхній садочок (наприклад, дитсадок «Калинонька» на Корніловці), але його чомусь ніхто не збирається закривати.
По-третє, 27-й садочок розташований близько до котельні, тому дуже теплий взимку, а його майданчики добре захищені від вітру, на відміну від сусіднього 22-го дитсадка (двоє з мам, що прийшли до редакції, живуть поруч з 22-м дитсадком, але дітей своїх хочуть водити лише в 27-й).
І, по-четверте, педагогічний колектив їхнього садочка добився дуже помітних результатів по роботі з дітьми ясельного віку, тому до війни сюди завжди була черга.
Свої аргументи мами доповнювали виписками з Законів і Постанов, фотографіями з дитсадка та списком підписів під заявою до міського голови (до якого збирались іти відразу після редакції).
Мами впевнені, що якби дитсадку дозволили повноцінне цілоденне функціонування, то він легко заповнився б дітьми на повну свою потужність. Такі пропозиції вони вже давали міському керівництву на попередній зустрічі, але поки що на них не пристали.
Але якщо з емоційними та нормативними аргументами у мам було все підготовлено, то з фінансовими було не зовсім. На моє питання, скільки батьки і мами готові додатково платити за те, щоб їхні діти ходили саме до уподобаного дитсадка, відповіді не знайшлось.
Так, вони добре знають скільки коштують в Бердичеві послуги приватних, так званих, дитсадків, знають, що батьківська плата — це лише половина вартості продуктів харчування, але осягнути, що реальна вартість утримання дитини в дитсадку сягає десяти тисяч гривень на місяць, поки що їм важко.
Максимум, на що вони б погодились, це на збільшення батьківської частки за харчування та могли б оплачувати додаткові послуги гурткової роботи, адже надання платних послуг є в статуті закладів дошкільної та й шкільної освіти.
Мами рішуче налаштовані час до сесії міської ради витратити максимально ефективно для роз’яснення своєї позиції як керівництву міста, так і кожному окремому депутату міської ради, які врешті-решт підняттям руки і будуть вирішувати долю їхнього дитсадка.
І, чесно кажучи, їхня рішучість може принести свої плоди. Адже рішення про закриття дитсадків дуже не популярне для виборної влади, і якщо під час сесії на площу перед міськвиконкомом прийдуть бердичів’яни (а варіант організації такого мітингу мами теж не виключають), то рука депутатів може й здригнутись.
На мою пропозицію організуватись і після призупинення діяльності комунального закладу самим взяти в оренду приміщення дитсадка і зробити його приватним, мами не погодились.
А шкода, в Бердичеві це міг би бути гарний приклад приватно-комунального партнерства. Мами б створили громадську організацію, в яку взяли б на роботу тих самих креативних вихователів, а міський бюджет міг би за потреби надавати їй фінансову допомогу.
Зі спілкування з сьогоднішніми гостями редакції було зрозуміло, що їхніх енергії та знань з головою вистачить на таку справу. Але, чи цікавить їх це по-справжньому…
Джерело: Ріо-Бердичів
