В Малині 23 травня до Дня Героїв провели благодійний футбольний мінітурнір “В серці назавжди”.
Серед учасників були діти полеглих воїнів та діючих військовослужбовців, які стоять на захисті України, діти волонтерів. В рамках турніру збирали гроші для 30 окремої механізованої бригади.
Про це кореспондентам суспільного розповіла організаторка заходу, волонтерка Лариса Марянова.
Такий турнір вже проводили минулого року, сказала Лариса Марянова, аби ще раз приділити увагу дітям тих, хто боронить нас від агресора. Нині за першість боролися 4 команди, які символічно тренували ветерани російсько-української війни.
“Сьогодні учасникам буде приділена велика увага — кожен із них отримає медалі за участь, футбольний м’яч, солодощі. А також інші подарунки, серед яких календарі із зображенням гравців збірної України. Все це завдячуючи підтримці і спортивної школи, Української асоціації футболу, нашої міської ради, Малинського центру первинної медико-санітарної допомоги, благодійного фонду “МИР і Ко”, який також очолює військовий”, — розповіла Лариса Марянова.
Серед гравців команд, двоє дітей Героїв — Маша Світельська і Матвій Власюк. Ще двоє дітей загиблих захисників, Максим Гузовський і Андрій Марченко, виносили український стяг.
“Дуже хочу, щоб був мир і закінчилася війна”, — сказав 7-річний Андрій Марченко.
Батько Андрія, Олександр Марченко, двічі був на війні, мав поранення, загинув у березні 2022 року в Макарові на Київщині. Про це Суспільному розповіла дружина полеглого захисника, волонтерка Леся Марченко. З її слів, чоловік пішов на війну вперше в 2015 році у складі 90 батальйону. Воював в Авдіївці, в промзоні і в 2016 році там отримав поранення. Жінка розповіла, що Олександр переніс 8 операцій, лікувався у 4 шпиталях.
“Коли почалася повномасштабна війна, 25 лютого 2022 року я його завезла на пункт збору хлопців у селищі Чоповичі. 6 березня ми з ним розмовляли телефоном. Він сказав, що тут не Авдіївка, тут набагато гірше. Але де саме він знаходиться, не казав. Потім зв’язок обірвався. Він був безвісти зниклий, ми його довго шукали. Дізналися, що загинув 11 березня. Йому було 43 роки”, — розповіла Леся Марченко.
Сьогодні Леся втілює в життя мрію свого чоловіка, який вмів гарно випікати бісквітні торти і хліб і хотів відкрити пекарню.
“На жаль, розпочалася війна, ми не встигли це зробити. І я тепер, маючи власне приміщення, започаткувала три десерти, основа яких — бісквіти. Один десерт називається “Марчела” це позивний чоловіка. Потім тірамісу “ЛеМар” і просто “ЛеМар”. І нещодавно я отримала дозвіл на отримання грантових коштів для відкриття кухні-пекарні”, — сказала Леся Марченко.
І додала що триматися їй допомагає її син, улюблена робота і волонтерство. Ось і зараз на мінітурнір вона надала ростових ляльок, які розважають дітей.
В рамках благодійного футбольного мінітурніру також провели аукціон, на якому збирали гроші на придбання РЕБ для одного з підрозділів 30 окремої механізованої бригади.
Джерело: suspilne.media
