Лимон багато людей використовують в повсякденному раціоні, додаючи до гарнірів, салатів, напоїв або десертів. Цитрусові – апельсини, мандарини, грейпфрути, помело і, звісно ж, лимони, зазвичай присутні на нашому столі в холодну пору року.
Лимон прийнято вважати джерелом аскорбінової кислоти, тому що він кислий. Деякі проводять “вітамінізацію” від застуди саме лимоном, вживаючи його дольками або додаючи до чаю та інші напої.
Втім, середній лимон, вага якого 60 г, дійсно може дати організму 25-30 мг вітаміну С, що відповідає одній третині його добової норми. Але мало хто з’їсть свіжий плід цитруса цілком з м’якоттю і шкіркою. Тому розраховувати на дольку лимона, як на джерело саме “аскорбінки” навряд чи варто. Особливо, коли його кладуть в гарячий напій. На жаль, під час потрапляння в гарячу воду основна кількість вітаміну руйнується.
Крім “аскорбінки” в лимонах присутні в невеликих кількостях вітаміни В6 і В1. Серед мінеральних речовин варто відзначити кальцій (12,2%) і мідь (9%) які містяться в шкірці лимона. У ній же в 4 рази більше клітковини (42%) і пектину (40%), ніж в м’якоті.
І хоча лимони не є рекордсменом за вмістом “аскорбінки”, в них багато інших речовин, які проявляють свої корисні властивості. Це органічні кислоти – лимонна і яблучна, фітонциди, рутин. Флавоноїди гесперидин і діосмін поліпшують кровообіг і допомагають запобігти розвитку атеросклерозу, а лімонен, нарингенін і кумарини мають протипухлинну дію. Однак варто відзначити, що отримати високу дозу названих речовин, вживаючи лише лимони дуже складно. І, тим не менш, регулярне вживання лимона, його цедри збагатять ваш раціон цими цінними речовинами. Тим паче, що в лимонах їхня кількість залишається незмінною практично весь рік.
Однак лимон не кожній людині може бути корисний. Специфічні білки цитрусових і лимона зокрема-алергени, особливо якщо ці плоди вживати у великих кількостях. Тому дітям потрібно давати лимон та інші цитрусові з обережністю і в невеликих кількостях. Не варто захоплюватися лимонами і людям з підвищеною кислотністю, виразкою шлунка і з проблемною підшлунковою залозою. У таких випадках ліпше використовувати не сам лимон, а його цедру.
Головне правило, яке слід дотримуватися – їсти лимон в розумних кількостях.