Суботній ексклюзив

«ЛІКАРНЯНУ КАСУ» ВВАЖАЮТЬ ЗА ФЕНОМЕН І ПРОРОКУЮТЬ ТРИВАЛУ ПЕРСПЕКТИВУ

Якщо  проаналізувати  чи виявити найбільш кризові галузі чи сфери життя в Україні, то  найпершим чином і найчастіше  люди називають  дуже низький рівень функціонування системи охорони здоров’я в Україні. Колишня, в уяві багатьох людей, надійна  радянська медицина , збудована під керівництво академіка Семашка, сьогодні виявилася зруйнованою , а всілякі реформи, які пробували здійснити у системі охорони здоров’я України,  виявилися незавершеними і оцінити їх ефективність чи, навпаки – їх безперспективність, сьогодні  важко. Минув рік від того часу, коли у життя українців міцно увійшло поняття «COVID-19» . На жаль, найочевиднішим українським  провалом в умовах пандемії  знову ж таки вважається неготовність  вітчизняної  система охорони здоров’я до  роботи у надзвичайних умовах.

І навіть за таких складних умов трансформацій і спроб реформ, вітчизняна система охорони здоров’я намагалася виконувати покладені на неї державою і суспільством обов’язки. В умовах  економічного занепаду, появи і поширення раніше невідомого безробіття, а разом із ним – безгрошів’я, в Україні народилося декілька прагматичних ідей та пропозицій щодо солідарної взаємодопомоги  в умовах чітко видимої державної анемії та кризи  основних державних інституцій. І якраз  у нас, на Житомирщині, всередині 90-х років минулого століття з’явилося справді феноменальне  явище  солідарної підтримки населення області, яке постало в образі благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області».  Сьогодні, коли в активі БО «Лікарняна каса Житомирської області»  вже більше двох десятиліть активної  діяльності, про неї знають сотні тисяч полісян. І якраз їх думки, їх оцінки, а ще краще – їх пропозиції щодо майбутньої перспективи діяльності  «Лікарняної каси»  сьогодні дуже важливі, значимі і актуальні. Сьогодні ми пропонуємо до уваги  читачів «Суботи» думки кількох мешканців Житомирщини стосовно  їх оцінки нинішньої  діяльності та  майбутньої перспективи БО  «Лікарняна каса Житомирської області

Людмила Камерон, прес-секретар АТ «Житомиробленерго»

  • Вступила до «Лікарняної каси Житомирської області»19 років тому, у  2002-му році. На той час була вагітною, а тому до порад дослуховувалася уважно, адже попереду були пологи.  Якраз «Лікарняна каса»  мене і моїх родичів тоді дуже приємно вразила. Та допомога додала впевненості, що хтось допомагає, що ти- під наглядом і психологічно це було  дуже  приємно. У моєму житті були періоди, коли мені багато років взагалі не потрібна була медична  допомога . Але членства у «Лікарняній касі Житомирської області» я не припиняла ніколи. Вважала тоді і досі так вважаю, що  ті благодійні внески, які щомісячно  сплачую, мають комусь обов’язково допомагати. Навіть тоді, коли, коли стан здоров’я не тривожить і не віщує якихось проблем, відчуваю, що маю  певну опору, якою за потреби, можу скористатися. Якщо ж  зі здоров’ям більш-менш все в порядку, то все рівно приємно усвідомлювати, що  своїм благодійним внеском ти забезпечуєш  підтримку тим, кому тяжко, хто захворів і потребує серйозної допомоги.

У «Лікарняній касі» разом зі мною перебували мої діти. Одна із моїх доньок – спортсменка і якось так сталося, що настав період, коли її буквально переслідували спортивні травми. Доводилося лікуватися, були потрібні кошти. Знову допомогла «Лікарняна каса». Ось на прикладі дітей, на прикладі моєї доньки – студентки, яка сплачує щомісячний внесок у розмірі лише 30 гривень, дуже добре відчуваєш користь і підмогу «Лікарняної каси» у часи, коли без медиків і медицини обійтися неможливо. Стаж мого перебування у «Лікарняній касі» є доволі тривалим і вже  навіть солідним для того, щоб зробити хоча б один  очевидний висновок – діяльність «Лікарняної каси Житомирської області» постійно вдосконалюється і порівнювати , скажімо, 2002 – 2004 роки і нинішній час  є із чим. Сьогодні «Лікарняна каса» дуже помічна вже на етапі проведення обстежень, де  у людини, яка звертається до медичного закладу чи підприємства, виникає чимало  клопотів. У «Лікарняній касі» багато чого  продумано і передбачено і  її член  одразу, як тільки звертається до лікаря, отримує певну перевагу.  Можу сказати, що з приводу вступу до «Лікарняної каси» до мене неодноразово зверталися за порадою щодо вступу мої  знайомі. Чимало  із них вступили до «Лікарняної каси» і  я не чула, щоб  хтось пожалів. У колі своїх друзів та знайомих, з якими доводиться спілкуватися, відгуки про діяльність  «Лікарняної каси Житомирської області» однозначно позитивні . Чого не скажеш так  однозначно про ситуацію у наших медичних закладах. Там є проблеми і до зустрічі із ними треба бути готовим. Навіть ось недавня навала чи то пандемія COVID-19 дала про себе знати багатьом людям. І якщо загалом медичні установи часто опинялися у ситуації відвертих «провалів» у роботі, то якраз  «Лікарняна каса Житомирської області» дуже швидко опанувала обстановку із процесом захворювання на коронавірус і  своїм членам допомагала всіма можливими  способами.

 

Олександр Погодін –  начальник  відділу медичної лабораторії  «INVIVO».

Олександр Погодін

 

-Наша співпраця із  «Лікарняною касою Житомирської області» розпочалася  у 2015-му році і триває вже шостий рік. Найперше, що можу сказати про таку співпрацю – вона невпинно розвивається і всебічно  вдосконалюється.  Скажу більше – у Житомирі і області загалом навряд чи знайдеться  організація із таким рівнем професійного менеджменту, з  якими нам доводилося співпрацювати. «Лікарняна каса» – надійний партнер, що йде у ногу із часом. Зокрема, зауважу, що за рахунок «Лікарняної каси» її члени мають змогу зробити понад 70 видів лабораторних обстежень. Знову ж таки, підкреслю – обстеження проводяться на найсучаснішому рівні і найкращому обладнанні. Ще одна обставина – лабораторні обстеження для членів «Лікарняної каси» є високодоступними, оскільки  пункти забору біологічного матеріалу  медичної лабораторії  «INVIVO» сьогодні є у більшості міст та колишніх райцентрів Житомирщини. Для повноти інформації зауважу, що , окрім Олевська, Ружина і Ємільчиного , у кожному із райцентрів є філії нашої лабораторії. У нас бездоганно працює кур’єрський відділ і упродовж лише  однієї доби результати більшості видів  аналізів опиняються у пацієнта. Уявіть собі, раніше, ще якихось  п’ять –сім років тому,  людина,  яка отримала лікарське  направлення для проведення аналізів, наприклад із Брусилова чи Романова, Андрушівки чи Чуднова,  мала їхати до Житомира, витрачати два, а то й три дні дорогоцінного часу, переживати купу незручностей і витрачати чималі кошти лише на транспорт. Сьогодні відстань до  пункту забору біологічного матеріалу медичної лабораторії  « INVIVO»  скоротилася у рази. Тому кількість пацієнтів , які є членами «Лікарняної каси Житомирської області» у наших пунктах постійно збільшується. Наприклад, у січні  2021-го року ми обслуговували 3 тисячі пацієнтів із числа членів «Лікарняної каси» і провели23 тисячі тестів-досліджень. У лютому нинішнього року чисельність пацієнтів , членів «Лікарняної каси» збільшилося на  500 осіб і загалом ми провели для них 28 тисяч тестів. Тенденція до збільшення чисельності пацієнтів із квиточками «Лікарняної каси», які звернулися до наших філій у березні 2021-го року , також збереглася – у минулому місяці ми прийняли 3 тисячі 900 пацієнтів, які обстежувалися за допомогою 34 тисяч тестів. Дуже важливо розуміти, що і якість нашої співпраці постійно  поліпшується.  Насамперед зауважу, що медична лабораторія «INVIVO»  працює на найсучаснішому обладнанні, використовуючи найбільш якісні реактиви і технології обробки матеріалів. Повірте, наші методики опрацювання результатів лабораторних обстежень,  дають змогу значно  покращити діагностичний процес, що є винятково  важливо для пацієнта. У цьому стосунку можу відповідально заявити, що  «Лікарняна каса»  йде у ногу із часом. Це – без перебільшень, але це  дуже показовий фактор того, що ця благодійна організація всебічно  вдосконалює так званий медичний сервіс для своїх членів. Тут все очевидно.

Анатолій Мельниченкопенсіонер, громадський активіст, засновник Житомирського філософського клубу «Sophia Garden»

Анатолій Мельниченко
  • У 2021 році виповнюється 20 років, як я став членом «Лікарняної каси». Ніколи за цих 20 років не виходив із членства і ніколи не пожалкував, що став членом цієї благодійної організації. Як людина, що присвятила половину  свого життя громадській роботі і вивченню суспільних проблем, вважаю «Лікарняну касу Житомирської області» соціально-культурним феноменом, який має всі ознаки самодостатнього інституту громадянського суспільства. У щоденній суєті люди часто не задумуються, чому  ми ніяк не спроможемось налагодити сучасну економіку і належний рівень достатку для жителів України. А приклад «Лікарняної каси..» вже більше як два десятиліття доводить, що  можна навіть за найтяжчих умов  життя в Україні, в одному із її регіонів налагодити варіант співпраці громадян і налагодження системи солідарної взаємодопомоги. Причому, все це діє, постійно вдосконалюється і  приносить людям користь. Благодійний внесок, який завжди мав суто символічний грошовий вираз, швидше за все, є мірилом громадянської свідомості людини. Зрештою, увага до свого здоров’я у цивілізованому суспільстві вже давно  вважається одним із пріоритетів. У нас із пріоритетами все складніше. Адже більшість людей  сьогодні чітко усвідомлюють, що 60 гривень( розмір щомісячного благодійного внеску до «Лікарняної каси Житомирської області) – сума рядова і  багато хто витрачає співмірні кошти щоденно на різні побутові «дрібнички».

Загалом історія моїх стосунків із «Лікарняною касою» складалася дуже цікаво. Після мого вступу,  до «Лікарняної каси» вступила дружина й діти.  Тривалий час ніхто із нас ні разу не звертався до лікарів.  Але  на восьмому році мого перебування у «Лікарняній касі» здоров’я все ж таки підкачало. І тут якраз «Лікарняна каса» підставила плече допомоги. Скажемо так – суттєво допомогла у лікуванні в умовах стаціонару кардіовідділення. Хтось іноді називає «Лікарняну касу» преобразом страхової медицини, до якої ми начебто рухаємось, але  її обрисів поки що не видно. Аби не втомлювати читача своїми роздумами та висновками, скажу лише про таке: я б хотів би до свого двадцятилітнього стажу перебування у «Лікарняній касі» додати у майбутньому ще так років 20-25. І сьогодні вірю в те, що наша співпраця із «Лікарняною касою» і надалі буде відповідальною і конструктивною.

Ігор Лукашенко, директор КНЗ «Чуднівська районна лікарня», депутат Житомирської обласної ради.

Ігор Лукашенко
  • Згадую і чудово пам’ятаю перші кроки і перші роки діяльності благодійної організації «Лікарняна каса Житомирської області». Сьогодні багато людей вже забули, у яких умовах опинилася всередині 90-х років минулого століття вітчизняна медицина. Адже багато медичного персоналу пам’ятають і ті часи, коли лікарня, окрім кисню і наркотичних препаратів, взагалі не могла нічого купувати, бо не вистачало коштів. І тоді своє слово сказала «Лікарняна каса..» Варто згадати тих ініціаторів, які після ретельного вивчення ситуації і розуміння того, що порятунку людям від держави у близькій перспективі чекати не варто, запропонували ось такий варіант солідарної взаємодопомоги. До речі,  метод відомий ще із 19 століття у середовищі робітників , які змушені були шукати  шляхи для виживання в умовах відсутності  з боку держави соціальних гарантій. «Лікарняна каса Житомирської області» із самого початку свого утворення ґрунтувалась на бездоганній дисципліні. Зокрема, зразкова бухгалтерія і  скрупульозна звітність стали візитівкою цієї благодійної організації. Ще однією відмітною рисою у діяльності «Лікарняної каси» слід назвати швидке запровадження всього найновішого і найпрогресивнішого, що пропонує менеджмент найсучаснішої організації. Швидкість вирішення будь-яких проблемних ситуацій виконавчою дирекцією «Лікарняної каси» завжди вражала: там, де державні чиновники від медицини вовтузилися із вирішенням проблем роками,  керівництво «Лікарняної каси Житомирської області» вправлялося за декілька тижнів, а цілу низку проблемних питань у «Лікарняній касі» взагалі навчилися попереджувати. Кажу це, як колишній лікар-експерт «Лікарняної каси». До речі,інститут лікарів-експертів виявився дуже ефективною ланкою у діяльності не лише «Лікарняної каси», але й взагалі – для покращення роботи  наших лікувальних закладів та установ. Ще одна позитивна  «фішка» «Лікарняної каси Житомирської області» полягає у надзвичайно відповідальному ставленні до ефективності інформаційної роботи та підтримки сталого чи постійного зв’язку зі своїми членами. Дехто, хто добре розуміється на якості такої роботи, порівнють дисципліну у роботі «Лікарняної каси» із виконавською діяльністю кращих банківських установ. Мабуть саме тому, жодних питань чи навіть натяків на порушення чи зловживання у роботі «Лікарняної каси Житомирської області» ніколи не було.  Сьогодні знову йдуть розмови про запровадження страхової медицини в Україні. Але далі розмов справи не просуваються. Є низка причин, але про них слід говорити окремо. Поки що  потреба у «Лікарняній касі» є і перспектива такої потреби достатньо  тривала. Адже так званий гарантований перелік медичних препаратів, які надає пацієнтам лікарень НСЗУ, виглядає дуже скромно у цілому ряді випадків. І взагалі, на рівні  нашого відомчого міністерства ще й досі тривають розрахунки, оцінки того, що ж пацієнт отримає у якості гарантованого мінімуму від держави, а що змушений буде купувати за власний кошт. Ось тут якраз потреба «Лікарняної каси» матиме дуже віддалену перспективу.

Записав Віктор Герант

Схожі матеріали