Кропивничанин Володимир Гаврилов звинувачує лікарів у смерті 11-річної доньки. Три роки тому їй поставили діагноз запалення кишківника, через пів року вона померла від двох інсультів та руйнації тромбоцитів у крові. Батько вважає: основна причина – неправильно призначені ліки, які змінили якість крові та халатність лікарів. Виконувач обов’язків керівника Кропивницької окружної прокуратури Станіслав Когатько розповів Суспільному, що під час досудового розслідування з’ясували, що лікар-гастроентеролог Кіровоградської обласної дитячої лікарні неналежно виконував свої обов’язки, що призвело до смерті дитини.
У поліцію батьки звернулись після загибелі доньки – 24 вересня 2018 року. “Я викликав поліцію в дитячу обласну лікарню, – розповів батько. – Я вважаю, що лікарі говорили мені неправду, бо так розвиватись події з моєю дитиною просто не могли. Інсульт. Як? 11 років. 11 вересня, перед смертю дитини, приїздила лікарка з Києва для консультації. Вона сказала, що дитина в такому стані через ліки, які їй дають. Ми почали телефонувати на “Урядову гарячу лінію”, звертались в обласний департамент охорони здоров’я, звертались до нашої авіакомпанії, щоб повезти дитину в Київ. Ми готові були брати її на руки і бігти, але куди? У Київ? Багато інстанцій, всюди ми звертались, але наша дитина померла швидко”.
Історія хвороби
Батько розповів: “Весною у 2018 році донька пожалілась на болі у животі. Ми звернулись у дитячу міську лікарню “Добруджа”, перенаправили у дитячу обласну лікарню. Там поставили діагноз запалення кишківника.
Його поставила лікарка Надія Котирєва та призначила препарат для лікування. Після початку лікування у дитини піднялась температура та почались алергічні висипи. Ліки не відміняли та направили до київської клініки Охмадит. Там підтвердили діагноз та звернули увагу на синці на тілі дитини.
У Кропивницькому в обласній лікарні аналізи крові показали нижчий норми рівень тромбоцитів та лейкоцитів. Це була реакція на препарат. Нам нічого не говорили про ризики його прийому, що він може змінювати склад крові, що можуть бути висипання. Вже пізніше висновки експертизи підтвердили, що приписували ліки, які можна призначати тільки після 14 років, що розчини, якими робили промивання кишківника, могли викликати виразки, і що основний препарат треба було негайно відмінити.
Це халатність лікарів на усіх рівнях – дитині було погано вже після початку прийому цих ліків. Викликали швидку – вкололи анальгін з димедролом. Пішли до сімейного лікаря, розповідаємо про лікування – посилали в обласну. Дитина приймала по дві таблетки цього препарату до вересня, а у вересні призначили три.
Влітку лікарка Котирєва говорила, що є деякі зміни у крові, але немає нічого страшного. В цей час у доньки на руках та ногах вже почали з’являтись великі синці, були висипи на шиї, грудях, кровоточили ясна.
Вона ще пішла першого вересня у школу, а другого їй стало гірше. Все та ж температура, висипи, синці, нудота, біль голови та у суглобах, ввечері перевели в реанімацію. Маму туди не пускали. Вона зателефонувала в Охмадит та розповіла про те, як лікують доньку. Там здивувались лікуванню та запропонували привезти у Київ дитину. Та лікарка у Кропивницькому сказала, що транспортувати її не можна через низькі тромбоцити: будь-яка кровотеча через необережність – поріз чи садна, і можуть не зупинити кров.
4 вересня на питання, чому не падає температура та залите одне око кров’ю, відповіла, що все добре, організм відповідає на лікування. Я питав, може таке око, бо дитина спить на одній щоці? Лікарка відповіла ствердно. Після консультації окуліста додали ще краплі в око.
7 вересня гематолог сказала нам, що лікування не дало результатів, що висока температура – це погано, і що дитина може залишитись без ока. Сказала, будемо капати кров, треба донори. У дитини були червоно-чорні ясна, з яких йшла кров, очі залиті кров’ю, боліли суглоби, голова, нудота. Лікарі уникали відповідей на питання.
Наступного дня донька не реагувала, коли нас пустили в реанімацію. Її зовнішній вигляд був жахливий. У нас багато питань до того, як організовували у цей період лікування – як ми діставали тромбоконцентрат, який не могли вчасно отримати на станції переливання крові, бо не було направлення з лікарні, як лікарі говорили різні речі про стан доньки – один лікар у реанімації сказав: “Я не можу зупинити кров, ми їй пів відра вилили, нічого не допомагає”. Інша лікарка казала, що ситуацію стабілізували, попередній їй відповідав – наполовину. Дитина стікала кров’ю, тромбоконцентрат вчасно їй не вливали, бо то лікар, який його виготовляє, у відпустці, то лікарка сумнівалась, що це допоможе. На кожному аналізі крові – різний діагноз, місцеві лікарі відмовлялись від консультацій з колегами з Києва. У результаті – кома, інсульт, кров у лівій півкулі мозку.
Діагноз, який поставили перед смертю – автоімунна тромбоцитопенічна пурпура. Це захворювання зумовлене руйнуванням тромбоцитів внаслідок дії тіл, спрямованих проти власних тромбоцитів. Це той стан, до якого призвело все піврічне лікування.
Комісія обласного департаменту охорони здоров’я, до якої я звернувся з вимогою перевірити роботу лікарів, зробила наступний висновок: ніяких порушень у лікуванні не було. Підпис голови комісії – Надія Дегтяр”.
Що каже прокуратура?
Виконувач обов’язків керівника Кропивницької окружної прокуратури Станіслав Когатько розповів, що слідчим відділом Кропивницького районного управління поліції розслідується кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 140 “Неналежне виконання професійних обов’язків медичним працівником, яке спричинило тяжкі наслідки неповнолітньому”.
У ході розслідування встановили факт неналежного виконання своїх професійних обов’язків лікарем-гастроентерологом Кіровоградської обласної дитячої лікарні.
Провела судово-медичну експертизу державна експертна установа Міністерства охорони здоров’я України. Вона досліджувала процес лікування дитини. Згідно висновку експерта, лікування проводилось з порушеннями, застосовувались ліки, які викликали побічну реакцію, а також неналежним чином проводилось лікування. У випадку не допущення порушень мав би бути позитивний результат для здоров’я і життя дитини.
22 жовтня 2021 року лікарці оголосили підозру у вчиненні кримінального порушення. На початку листопада прокуратура направить обвинувальний акт для судового розгляду.
Санкція статті передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років, або позбавлення волі до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади, або займатись певною діяльністю.
Чому розслідування триває понад два роки?
Батьки дівчинки 26 жовтня цього року протестували під Генеральною прокуратурою у Києві. На їх думку, справу затягують. “Вийшли до нас працівники, – розповів Володимир, –запропонували написати заяву в комітет, який розглядає справи правового захисту дітей, щоб там заслухали нашу справу і вони змогли віддати її під нагляд Генеральної прокуратури”.
Розслідування мало тривати 12 місяців, – сказав виконувач обов’язків керівника Кропивницької окружної прокуратури Станіслав Когатько. Тривало довше, бо чекали результати медичної експертизи, яку робили протягом майже двох років. “Не все залежить від прокуратури. Судове засідання можливе у середині листопада”, – сказав він.
Що говорять у дитячій обласній лікарні?
За словами керівника Кіровоградської обласної дитячої лікарні Василя Хорощака, підозрювана лікарка відмовляється коментувати ситуацію. Передала, що зробить це після завершення судового розгляду.
У лікарню висновки медекспертизи не надходили, в суд у вигляді третьої сторони працівників лікарні не викликали, про оголошення підозри лікарці нічого не відомо, сказав Василь Хорощак. Нині лікарка продовжує працювати. Це інфорамація на перше листопада.
Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
