На цій картині вже пізно щось виправляти. Князь закрив обличчя руками, дитина жива, а біля ліжка лежить пес, якого він щойно вбив. Художник Гурлей Стіл обрав не бій із вовком і не удар меча. Він написав секунду після того, як людина зрозуміла свою помилку.
Полотно має назву «Ллівелін (1173–1240) і його хоробрий пес Гелерт». Версія, яка сьогодні входить до Royal Collection, датована 1880 роком. Історія, яку вона розповідає, переносить нас у середньовічний Уельс.
Кров на морді Гелерта
За валлійською легендою, князь Ллівелін Великий повернувся з полювання і побачив свого улюбленого пса Гелерта. Морда тварини була в крові. У кімнаті дитини — перекинута колиска, сліди боротьби, а самого хлопчика князь не побачив.
Ллівелін вирішив, що пес убив його сина, і вихопив меч. Лише після удару він почув дитячий плач. Хлопчик був живий. Поруч лежав мертвий вовк, якого Гелерт, за легендою, загриз, захищаючи дитину.
Саме тому на картині майже немає дії. Усе вже сталося. Годувальниця в арці тримає врятованого хлопчика. Вовка художник залишив напівсхованим серед тканини. Меч теж не опинився в центрі композиції. Головне тут — князь, який уже знає правду, але повернути удар не може.
Є ще одна деталь. На репродукції Гелерт здається таким, ніби досі дивиться у бік господаря або дитини. Через це картину нерідко описують як останні секунди життя пса. Однак у мистецтвознавчій роботі про вікторіанське зображення собак фігуру Гелерта трактують уже як загиблу: Стіл написав її так, що навіть мертвий пес ніби зберігає відданість господареві.
Картина з’явилася раніше, ніж дата 1880 на музейній картці
Тут є цікава історія. Гурлей Стіл показав «Ллівеліна і Гелерта» на виставці Королівської шотландської академії ще 1857 року. Робота привернула значну увагу. Через два десятиліття її захотіла мати королева Вікторія.
У 1880 році художник виконав для королеви репліку картини. За даними дослідження Університету Плімута, Вікторія заплатила за неї 105 фунтів. Саме ця версія сьогодні має королівський інвентарний номер RCIN 403634.
На той час Стіл уже був одним із найвідоміших художників-анімалістів Шотландії. Він народився в Единбурзі 1819 року, навчався мистецтва з юності й особливо багато малював собак, коней та шотландську худобу. Після смерті знаменитого Едвіна Ландсіра у 1873 році королева Вікторія призначила Стіла своїм офіційним художником-анімалістом у Шотландії. У 1882 році він став куратором Національної галереї Шотландії. Біографію художника зберігає Королівська шотландська академія.
«Могила Гелерта» з’явилася не в XIII столітті
Легенда має знаменитий фінал: Ллівелін нібито поховав Гелерта біля річки і після цього більше ніколи не усміхався. У валлійському Беддгелерті й сьогодні показують кам’яну «могилу Гелерта», а назву села традиційно перекладають як «могила Гелерта».
Але тут середньовічна історія зустрічається з дуже земним туристичним бізнесом. У реєстрі спадщини National Trust зазначено, що нинішній меморіал, імовірно, спорудив на початку XIX століття місцевий готельєр. People’s Collection Wales наводить ще точнішу версію: камінь встановили 1802 року за ініціативою Девіда Прічарда, керівника Royal Goat Hotel, щоб приваблювати сентиментальних мандрівників.
Тобто Ллівелін Великий був реальною людиною XIII століття. Картина Стіла — реальний твір XIX століття. А от історію про Гелерта правильніше називати легендою, а не задокументованою біографією князівського пса.
Де зараз картина і де її можна побачити
Картина Гурлея Стіла написана олією на полотні, має розмір 81,6 × 61,3 сантиметра і належить Royal Collection. Її інвентарний номер — RCIN 403634.
Роздивитися роботу у високій якості можна в онлайн-каталозі Royal Collection Trust. Постійного місця публічного експонування саме цього полотна каталог не вказує, тому перед поїздкою до королівських галерей варто окремо перевіряти чинні виставки.
Субота Онлайн нещодавно розповідала і про інше полотно, за яким стоїть ціла історія, — 3,5-метровий «Похорон кошового» Олександра Мурашка, дипломну роботу, після якої молодий художник отримав можливість навчатися в Європі.
Хочете читати більше корисних матеріалів про життя, здоров’я, побут і суспільство?
Читайте більше на Telegram-каналі Субота Онлайн та на сторінці у Facebook.
