26 вересня минає 164 роки від смерті Якова Кухаренка — українського письменника з Кубані, етнографа й козацького отамана. Його ім’я сьогодні знають далеко не всі, але Тарас Шевченко називав Кухаренка «друже мій єдиний», присвятив йому «Москалеву криницю», а написана Кухаренком п’єса згодом стала основою для однієї з важливих подій в історії українського музичного театру.
Отаман, який писав про українську Кубань
Яків Кухаренко народився на Кубані на межі XVIII–XIX століть. Він зробив військову кар’єру, був наказним отаманом Чорноморського козацького війська та генерал-майором, але паралельно писав українською, займався етнографією і збирав матеріали про життя та звичаї чорноморських козаків.
Енциклопедія України називає його письменником та етнографом і окремо згадує найвідоміший твір Кухаренка — п’єсу «Чорноморський побит на Кубані», написану ще 1836 року.
Цінність цієї творчості була ще й у тому, що Кухаренко описував світ кубанських козаків українською мовою — їхній побут, характери, звичаї та пам’ять про козацьке минуле.
Шевченко називав його «друже мій єдиний»
Особлива сторінка в житті Кухаренка — багаторічна дружба з Тарасом Шевченком. Вони познайомилися на початку 1840-х і підтримували зв’язок близько двох десятиліть.
До нас дійшла лише частина їхнього листування — 12 листів Шевченка до Кухаренка і 7 листів Кухаренка до Шевченка. Особливо важливо, що дружба не обірвалася після заслання Кобзаря: Кухаренко підтримував його морально та матеріально.
Один із листів Кухаренка настільки схвилював поета, що у відповіді Шевченко написав, що в нього «не тільки очі, серце заплакало». І звернувся до адресата дуже особисто — «друже мій єдиний».
Саме в цьому листі Шевченко розповів, що знову взявся за «Москалеву криницю». Другу редакцію поеми він присвятив Якову Кухаренку та надіслав йому разом з іншими своїми творами.
Про самого Кобзаря та його зв’язок із нашим краєм Субота Онлайн раніше розповідала у матеріалі про подорож Тараса Шевченка Житомирщиною у 1846 році.
Шевченко допомагав просувати твір друга
Дружба не обмежувалася листами. Шевченко високо оцінював «Чорноморський побит на Кубані» та клопотався про публікацію і постановку п’єси.
За життя Кухаренка твір надрукували в журналі «Основа» у 1861 році. Але найбільш несподіване продовження його сценічної історії сталося вже після смерті автора.
Із твору Кухаренка виросли знамениті «Чорноморці»
Михайло Старицький переробив матеріал Кухаренка для сцени, а Микола Лисенко написав музику. Так з’явилися «Чорноморці».
17 грудня 1872 року виставу показали у Києві в приміщенні школи сестер Марії та Софії Ліндфорс на тодішній Фундуклеївській вулиці. Цю постановку називають першою виставою українського музичного театру в Києві.
Старицький був постановником і автором лібрето за мотивами твору Кухаренка, а музика належала Лисенку. Таким чином історія кубанських чорноморців, записана Кухаренком ще у 1830-х, через десятиліття зазвучала на київській сцені.
Як загинув Яків Кухаренко
У вересні 1862 року Кухаренко вирушив у службову поїздку. Дорогою він потрапив у полон і був поранений. 26 вересня 1862 року письменник помер від отриманих ран.
Тарас Шевченко до того часу вже півтора року як помер. А ще через десять років після смерті Кухаренка його «Чорноморський побит на Кубані», який свого часу підтримував Кобзар, отримав нове життя в «Чорноморцях» Лисенка і Старицького.
Хочете читати більше пояснювальних матеріалів про світ, людей, віру, науку та суспільство?
Підписуйтеся на Telegram-канал Субота Онлайн або стежте за нами у Facebook. Обираємо теми, які справді змушують замислитися.
