Художник побачив море у 13 років — через пів століття написав цю сонячну картину

У цій картині майже фізично відчувається вітер: яхта нахилилася на хвилі, велике світле вітрило натягнуте, вода неспокійна, а люди на борту ніби намагаються зловити ще кілька метрів швидкості. Віктор Пузирков написав «Під вітрилами» у 1983 році — і за легкою літньою сценою стоїть цікава історія його багаторічної любові до моря.

Майбутній художник народився 1918 року в Катеринославі, нинішньому Дніпрі. А море вперше побачив лише у тринадцять років, коли поїхав із батьком до Криму. Враження було настільки сильним, що хлопець почав робити перші морські начерки.

Згодом Пузирков стане одним із відомих українських мариністів. І що цікаво: під час Другої світової він воював і був тяжко поранений, але на морі не служив. Попри це, моряки, кораблі й сама морська стихія раз по раз поверталися в його живопис.

«Під вітрилами» — вже зовсім інше море. Тут немає військової драми. Навпаки — рух, сонце, спортивний азарт і відчуття свободи. У центрі — яхта з екіпажем, що розтинає хвилі. Особливо привертає увагу струнка жіноча постать біля краю судна: саме вона робить композицію легкою й майже святковою.

І схоже, цей сюжет був для художника не випадковим. У 1980 році він написав «Регату», через три роки — «Під вітрилами», а 1985-го — «Яхти у морі». Вітрильний спорт став окремою світлою лінією в його морському живописі.

До речі, Шевченківську премію Віктор Пузирков отримав у 1976 році не за романтичні морські пейзажі, а за серйозні воєнні полотна «Солдати» та «У землянці». Та саме в таких картинах, як «Під вітрилами», особливо добре видно іншу сторону митця — людину, закохану у світло, рух води та мінливий колір моря.

Майже все професійне життя Пузирков також викладав у Київському художньому інституті. Серед його учнів був, зокрема, Анатолій Криволап — один із найвідоміших українських живописців наступного покоління.

МИСТЕЦТВО. Іван Айвазовський «Фігури на залитому місячним світлом узбережжі»