Питання про те, хто має стояти біля керма області — місцеві кадри, які знають кожну яму на дорогах, чи «приїжджі» менеджери, не обтяжені кумівством, — завжди викликає гарячі дискусії. Житомирщина тут не виняток. Журналісти сайту Субота Онлайн вирішили розставити крапки над «і» та перевірити біографії ключових керівників Житомирської ОВА та обласної ради.
Житомирська ОВА: столичний десант чи місцевий баланс?
Почнемо з головного кабінету виконавчої влади області. Очільник Житомирської ОВА Віталій Бунечко — не місцевий. Він народився на Рівненщині, у місті Сарни. До свого призначення на Житомирщину у серпні 2019 року він будував кар’єру в структурі СБУ та захищав країну в зоні проведення ООС. Хоча за стільки років на посаді він, мабуть, вже вивчив область краще за багатьох корінних житомирян, за паспортом він — приїжджий.
Його права рука, перша заступниця начальника ОВА Наталія Остапченко, також приїхала до нас із Київщини. Вона народилася в селищі Бородянка і значну частину свого життя пропрацювала саме там, керуючи фінансовими питаннями в місцевій райдержадміністрації.
Ще один заступник, Олександр Федько, який відповідає за взаємодію з правоохоронними органами, теж є столичним гостем. Народився у Києві, там же навчався в Академії СБУ та Національній академії внутрішніх справ.
До цієї ж компанії столичних кадрів можна додати і керівника апарату ОВА Олега Шарварка, який також є киянином.
Але не поспішайте робити висновки, що областю керують виключно люди ззовні. У команді Бунечка є міцний кістяк уродженців Житомирщини.
Заступник голови ОВА Віктор Градівський — стовідсотково свій. Народився у Житомирі, закінчив місцевий Агроекологічний університет і чудово знає специфіку регіону та його аграрний потенціал.
Наталія Арендарчук, яка теж обіймає посаду заступниці, багато років пропрацювала в обласних структурах (зокрема очолювала департамент агропромислового розвитку), і Житомир для неї — рідне місто.
Цифровізацію (CDTO) та молодіжний напрямок тягне ще один «свій» заступник — Костянтин Лопушанський, який формувався як фахівець саме в нашій області.
Обласна рада: стовідсотковий житомирський ген
Якщо в ОВА ми бачимо мікс приїжджих та місцевих управлінців, то в Житомирській обласній раді ситуація зовсім інша. Це цілком логічно: депутатів обирають безпосередньо мешканці області, тому в керівництві опиняються люди з глибоким місцевим корінням.
Голова обласної ради Володимир Федоренко народився у селі Рудня-Радовельська Олевського району. І хоча у його біографії є період, коли він займався бізнесом у столиці, його коріння міцно тримається за поліську землю. Варто зазначити, що з весни 2022 року він звільнений від посадових обов’язків, адже став на захист країни у лавах ЗСУ.
Через це вся повнота управління депутатським корпусом лягла на плечі першого заступника (а нині — виконувача обов’язків голови) Олега Дзюбенка. Він теж абсолютно місцевий: народився у Малині, вивчився на інженера лісового господарства і все життя будує політичну та професійну кар’єру в нашому регіоні.
На жаль, восени 2024 року обласна рада зазнала важкої втрати — через слабке серце раптово пішов із життя заступник голови ради Володимир Ширма. Він був родом з Ємільчинського району (село Хутір-Мокляки) і вважався одним із найдосвідченіших місцевих управлінців. Після його смерті керівна ланка ради фактично звузилася, залишивши Олега Дзюбенка головним менеджером обласного парламенту.
Що маємо у підсумку?
Керівництво Житомирщини сьогодні — це класичний гібрид. Заїжджі менеджери задають столичний темп, а місцеві тримають руку на пульсі, щоб керівництво остаточно не відірвалося від поліських реалій. Головне, щоб у цьому міксі столичних амбіцій та місцевої прагматичності врешті-решт вигравала Житомирщина, а не чиїсь політичні інтереси.
