Юрій Рудченко на Малинщині – людина знана і авторитетна. Зараз він успішний підприємець, благодійник, який має досвід, сили та натхнення якісно змінити життя на краще. Настав час рішучих та дієвих кроків. І ці кроки Юрій Рудченко прагне робити як член команди партії «Слуга Народу».
– Пане Юрію, коли людина приймає рішення балотуватися і прагне бути переможцем, чим вона керується?
– Рішення висувати свою кандидатуру на посаду міського голови Малинської ОТГ не приймав одноосібно. Радили друзі, колеги, однодумці. Але, чесно кажучи, в глибині душі це рішення визріло давно. Зараз настав час, коли мої бажання та можливості співпали із тим баченням, яке запропонувала політична сила «Слуга Народу». Але я служив своєму народові завжди. І коли очолював Малинську райдержадміністрацію, і після. Для мене посада міського голови – не самоціль. Це скоріш – вектор можливостей, які ми разом із командою зможемо реалізувати.
– Як формували передвиборчу програму? Які проблеми малинського краю бентежать та за які плануєте взятися першочергово?
– Мені, як малинчанину, болить те, в якому стані зараз перебуває мій рідний край. Малинська ОТГ має стільки потужностей, така багата на корисні копалини, на туристичні місця, які б могли збагачувати нашу громаду. І ми були б на рівні із такими містами, як, скажімо, Ірпінь, де головує мій друг. Це наочний приклад того, що реально можна зробити. Потрібні лише бажання та політична воля. Мені дуже образливо, що Малинська ОТГ не звучить у списках рейтингових громад, які мають і розвивають свій потенціал. Тому я дуже хочу і зроблю все, аби мої земляки – малинчани – пишалися своєю домівкою. Хотіли тут народжувати дітей, працювати і творити плани на майбутнє.
А проблеми у нас дуже схожі на проблеми всеукраїнського масштабу. Потрібно вирішувати кричущу проблему освітлення сільських вулиць. Вважаю за потрібне звернути увагу на оплату за питну воду, яка абсолютно очевидно не відповідає дійсності. Взагалі, порушити питання забезпечення водою населення. Потрібно навести лад із очисними спорудами у місті і створити інтерактивну карту, яка б показувала, де ми повинні швидко реагувати, аби не допустити екологічного лиха. Звернути увагу на потужні підприємства, керівники яких мають стати нашими партнерами та допомогти не лише у наповненні бюджету, а й створити соціальний захист. Потрібно провести потужну роботу по залученню молоді до здорового способу життя, створити умови, аби забрати дітей з вулиці. Багато, дуже багато планів і ідей.
– Наскільки сьогодні сформована Ваша команда? Чи не відчуваєте кадрового браку для швидкого та, насамперед, ефективного досягнення результату?
– Абсолютно ні. Малинщина завжди славилася видатними постатями, які прославили нашу землю далеко за межами Житомирщини. І сьогодні є люди, які мають знання, навички та вміють працювати на результат. Я – командна людина. Люблю, коли поєднуються досвід та енергійна молодість. До того ж, я спортсмен, а розкриття особистого ресурсу – запорука перемоги.
– Часто кандидатам закидають, що йдучи в політику, вони насправді дбають про особистий інтерес. Як щодо Вас?
– Наведу вам приклад. Період, коли я очолював Малинську РДА, я вважаю дуже повчальним та важливим у моєму житті. Своєю особистою перемогою та надважливою справою на посаді голови Малинської райдержадміністрації вважаю створення першої в області Чоповицької ОТГ. Про який особистий інтерес тут можна говорити? Навпаки. Тоді такі дії були непопулярні. Далекоглядні керівники, до яких відношу і себе, розуміли – децентралізація неминуча. І тому потрібно акумулювати потужний потенціал в громадах власними силами і ресурсами, не чекаючи вказівки «згори». Багато хто не розумів, не усвідомлював масштабів та не хотів брати на себе відповідальність. Але я це зробив і довів реформу децентралізації в Чоповицькій ОТГ до успішного завершення. Сьогодні це – самодостатня та активна громада, яка розвивається і є прикладом ведення економічних і гуманітарних справ. І я пишаюся, що маю пряме відношення до такого успішного проєкту.
– Які якості у собі цінуєте? Чи визначають вони Вас як лідера команди, лідера громадської думки?
– (посміхається) Я люблю людей і люблю спілкування. У мене багато друзів, завжди є в кого спитати поради. Та найбільшою своєю цінністю вважаю родину, де мене завжди огортають теплом та турботою. Люблю працювати, наполегливо та завзято. Я просто роблю те, що люблю. І не зважаю на вихідні чи святкові дні. Для мене головне – аби усе було по-людськи. Це головний критерій у всьому. Бо коли одні люди будуть робити добрі справи для інших, а ті у свою чергу поширюватимуть добро далі, тоді на нашій землі не буде місця для чвар і непорозумінь. Я дуже хочу, аби добрі справи множилися і на малинській землі.
