Україна

Як Резніков не зміг звільнити імпортера зброї, а Буданов зайшов на поле Єрмака

Поки влада тестує настрої суспільства і як воно поставиться до зміни Головнокомандувача Збройних сил Валерія Залужного, а суспільство гойдається на емоційних гойдалка контрнаступу під Херсоном, різні групи впливу у владі ведуть запеклі бої за контроль над держкомпаніями, що імпортують зброю.

“Спецтехноекспорт”, який ще в березні перевели в Міноборони під курування друга Єрмака Дениса Шарапова несподівано передали в управління Головного управління розвідки Міноборони.

Навіщо Буданову свій імпортер зброї і чому попри указ Міністра Резніков до “Спетехноекспорту” повернувся старий керівник, розбирався Цензор.НЕТ.

“Укрспецекспорт”, “Спецтехноекспорт” та “Прогрес” – найбільші державні експортери зброї останніх років. У березні 2022 вони були виведені з управління “Укроборонпрому” та підпорядковані Міністерству оборони і опинились у сфері контролю Дениса Шарапова – колишнього бізнес-партнера Андрія Єрмака, а нині заступника Міністра оборони.

Також підприємства кардинально змінили свій профіль – з експорту на імпорт зброї. При цьому здобувати зброю треба було в такій кількості, що того, що в попередні роки вистачало на рік, тепер розходилось за тижні.

“Війна в України дуже підігріла ринок озброєння і ціни почали рости. Іноді ціни зросли на 40%. Але при цьому деякі керівники підпрємств вирішили, що навіть в таких умовах вони можуть заробити в свою кишеню”, – каже співрозмовник Цензор.НЕТ серед профільних спеціалістів.

“Я була шокована, коли на одній зустріч у травні європейці почали в мене питати про те, що наші крадуть гроші на зброї. Як? Як це можна було робити?”, – з обуренням згадує у приватній розмові одна з депутаток.

Безсовісне збагачення фактично на крові українців призвело до того, що в 29 липня міністр Олексій Резніков звільнив керівників двох державних підприємств, які займались імпортом зброї – керівника “Укрспецекспорта” Вадима Ноздрю та директора “Спецтехноекспорту” Євгена Ларіна.

Як повідомили джерела сайту, підставами звільнення стали умови контрактів, укладені посадовцями. Вище керівництво Міністерства оборони України не влаштовували ні ціни, ні те, що контракти в принципі ризикували лишитись невиконаними.

Ось як описав своє спілкування з керівниками цих підприємств Резніков в інтерв’ю.

Я зібрав їх всіх і сказав: “Народ, ваша задача – забути, що ви спецекспортери, ви тепер спецімпортери. Ви тягнете в Україну, а не з України. Забудьте про прибутки, забудьте про премії. Ви – “руки-ноги”, які бігають і везуть зброю, набої, щоб ми вижили в цій війні, щоб зберегти країну. Зрозуміло?” Зрозуміло – все, побігли, працюємо”, – розповів журналістам міністр.

Відповідаючи на питання про звільнення Ноздрі та Ларіна, Резніков розповів про два випадки.

“Наприклад, телефонує мені наша посол Оксана Маркарова. Каже: “Олексію, якісь непорозуміння. Я знаю, що Пентагон для нас зараз буде закупляти одну потрібну історію, яка в пакеті допомоги за гроші платників податків американського народу. Але тут приїхали спецекспортери до виробника і кажуть: “Ми у вас купимо партію цих необхідних речей за гроші і дорожче, поставте Пентагон в другу чергу, а нам продайте вже”, – розповів міністр.

“Далі я веду перемовини зі Словаччиною про купівлю для нас “Сюзанни”, це 155-міліметрова сучасна артилерійська установка. Зідзвонюємося ми за традицією з моїм колегою, міністром оборони Словаччини, і він мені каже: “Олексію, все клас, ми рішенням уряду все отримали, ми готові вам віддати 4 “Сюзанни” вже”. І потім: “А можете попросити визначити одного перемовника? Від вас прийшло 5 покупців, і всі пропонують вищу ціну за “Сюзанни”. Можна когось одного від вас визначити?”– поділився скандальними подробицями Резніков.

“Була зроблена перевірка, подивилися всі розрахунки, подивилися шалену дебіторську заборгованість. Тобто вони поукладали контракти, отримали гроші від Міноборони, заплатили, поставку не зробили”, — додав міністр.

Як зазначили джерела, дебіторська заборгованість (сума оплачених коштів, по яким досі не поставлено продукцію) по двом підприємствам вже сягає 14 мільярдів гривень, а деякі контракти вже оголошено “безнадійними”.

Як вона утворювалась ми можемо показати на прикладі однієї поставки.

В ній керівники СТЕ примудрились прописати ціни, які інші постачальники завозили по ціні вдвічі дешевшій. Наприклад, за контрактом з чеською компанією “Excalibur Army” від 15 квітня цього року, “Спецтехноекспорт” імпортував для Міністерства оборони України 23 мм бронебійно-запалюючі-трасуючі постріли за ціною 38 Євро за штуку, при цьому в цей же період Міністерство оборони отримувало такі ж самі постріли з Польщі за 19 Євро. Лише на одній 20-тонній машині 23 мм пострілів Міноборони переплачувало “Спецтехноекспорту” 600 тисяч Євро.

Крім того, з початку війни спецекспортерам було дозволено використовувати на покупку техніки та боєприпасів кредитні гроші від державних банків. Тобто, якщо поєднати цей факт зі сказаним Резніковим, то держекспотери не лише купували втридорога заради наживи, але і підставили підприємства під кредитні відсотки.

При цьому, ціни в деяких закупівлях зростали протягом кількох місяців.

Наприклад, 29 липня, коли Резніков підписав накази про звільнення Ноздрі і Ларіна, заступник Ларіна в Спецтехноекспорті – Олексій Заіка – підписує контракт на 64 мільйони Євро з румунською компанією “Romtehnica” щодо імпорту боєприпасів для потреб Міністерства оборони України.

Специфікація контракту – 20 тисяч ракет М-21ОФ для реактивних систем залпового вогню БМ-21 “Град”. Ціна – 3 240 Євро за одиницю. І ця ціна нічого не скаже необізнаному читачеві, поки ми не порівняємо її з цінами, за якими “Спецтехноекспорт” вже імпортував такі ракети кілька місяців тому.


21 квітня 2022 року ДГЗП “Спецтехноекспорт” імпортував для Міноборони України такі ж саме ракети за ціною 2 290,00 Євро за штуку (124 ракети на загальну суму 283 960,00 Євро), про що свідчить вантажно-митна декларація (фото надається). Постачальник – вже відома чеська “Excalibur Army”.

Тобто лише на одній ракеті у “Спецтехноекспорті” ціна зросла на 950 євро. На 20 тисячах таких ракет – 19 млн. Євро. Це і пояснює, чому контракт з “Romtehnica” підписували саме у день звільнення.

І Ноздря, і Ларін були призначено на керівні посади найбільших державних операторів ринку озброєння у січні 2020-го року.

На момент призначення Вадим Ноздря був депутатом Київської міської ради від депутатська група “Київська команда”, обирався від “Самопомочі”. До цього працював у державному збройовому експортері “Прогрес” у 2002-2006 роках, а потім “Istil Group” Мохаммада Захура.

Євген Ларін з 2016-го року працював заступником директора “Спецтехноекспорту”. А до призначення одним з керівників великого українського експортера Ларін займав посаду президента Української федерації фігурного катання

ЗМІ не виключали, що призначення Ноздрі і Ларіна відбулось під впливом заступника гендиректора “Укроборонпрому” Михайла Морозова, який, як і Ноздря, працював в “Istil Group”.

Крім того, як кажуть джерела Цензор.НЕТ, у Ларіна також спершу були непогані стосунки і з Денисом Шараповим, який свого часу працював в “сестрах” “Спецтехноекспорт” – державних експортерах “Укроборонсервіс” та “Укрспецекспорт”.

“Ларін уміє справити враження, але далі до його роботи виникало все більше питань. Він вже кілька разів був на грані звільнення, але, кажуть, за нього замовляв слово Кирил Тимошенко”, – каже один зі співрозмовників видання.

Але те, що Резніков звільнив Ноздрю і Ларіна, виявилось не кінцем історії. Точніше не кінцем для Євгена Ларіна.

Як розповідають співрозмовники, після звільнення Ларіну вдалось знайти спільну мову з керівником ГУР Кирилом Будановим. Результатом цього стало те, що керівник ГУР звернувся до Кабміну, і той постановою від 12 серпня передав “Спецтехноекспорт” у відання ГУР.

“В цій ситуації ніхто Кирилу в Кабміні відмовити не міг, тому рішення пройшло швидко”, – каже ще один співрозмовник видання.

Більше того, ще 2 тижні тому, люди, близькі до Ларіна, говорили, що він може знову очолити СТЕ.

Цікаво, що в той момент, коли Резніков готував свій наказ, за інформацією сайту, Ларін був у відрядженні. А за кілька днів до наказу він відправив сам себе у відпустку, призначивши тимчасово виконуючим обов’язки директора “Спецтехноекспорт” наближеного до себе заступника – Олексія Заїку (того самого який підписав контракти по Градах, про які йшлося вище). Сам Олексій Заїка майже одразу також відправив себе у закордонне відрядження.

Формально, відповідно до Кодексу законів про працю України, працівник, який на момент звільнення перебував у відпустці, “автоматично” звільняється з роботи у перший день виходу з відпустки. Євген Ларін мав вийти на роботу 15 серпня, формально перебуваючи ще не звільненим.

А 12 серпня постановою №892 Кабмін передав “Спецтехноекспорт” в управління Головного управління розвідки Міністерства оборони України (https://www.kmu.gov.ua/npas/deiaki-pytannia-upravlinnia-obiektam-892).

За інформацію від наших джерел, весь цей час Євген Ларін намагався домовитися з керівництвом Міністерства оборони і ГУР МО, щоб залишитися на посаді.

15 серпня, у перший робочий день після відпустки, Євген Ларін досить очікувано …. починає хворіти. Адже працівника на лікарняному також не можна звільнити – і укази Міністра оборони тут не допоможуть.

Цікаво, що лікарняний керівник СТЕ отримав у клініці власної дружини – ТОВ “ЛАНЦЕТ ХХІ СТОРІЧЧЯ”.

Цензор.НЕТ звернувся за коментарем до Ларіна щодо його статусу на підприємстві, відпустки та лікарняного, але з 25 серпня відповіді так і не отримав. Також видання відправило запит до ГУР.

Тим часом 23 серпня його заступник Заіка був призначений тимчасовим керівником, змінивши іншого заступника Олександра Калинчука.

І, очікувано, одним із перших власних указів на посаді тимчасового директора “Спецтехноекспорту” Олексій Заіка вводить посаду “Директора із зовнішньоекономічної діяльності” і призначає туди свого товариша Євгена Ларіна. І одразу обидва “співучасника” вирушають у чергове закордонне відрядження до 14 вересня.

Тобто, попри конфлікт з цілим міністром, один з найпотужніших імпортерів зброї лишився в тих самих руках.

Сам факт, що “Спецтехноекспорт” передали ГУР теж не у всіх викликав захват.

“Те, що Ларін наобіцяв Буданову золоті гори – це одне. Але досі Спецтехноекспорт в принципі був цивільним підприємством, а робота з розвідкою не всім сподобається – це зовсім інший рівень контролю, формування переговорних груп”, – каже співрозмовник сайту.

Історія з Ларіним демонструє, як різні групи у владі намагаються стати дотичними до найбільшого джерела грошей нашого часу. “Ви ж розумієте, що навіть ті ж траспортники-будівничники, зараз також мають свій інтерес, бо вони причетні до логістики зброї. Звідси і заступництво Тимошенка щодо певних осіб, а він же з транспортниками пов’язаний”, – каже ще один співрозмовник нашого сайту.

Але найцікавіше безумовно виглядає захід Кирила Буданова на поле друга Єрмака Дениса Шарапова. Цензор.НЕТ поцікавився у можновладців, чи не призведе це в подальшому до конфлікта між керівником Офісу та керівником розвідки. “Цікаве питання, але поки що Буданов там у фаворі”, – зазначив співрозмовник видання.

Зазвичай, конфлікти у владі подаються як протистояння кількох людей – так зазвичай драматичніше – але часто вони виникають від того, що різні дрібніші люди, намагаючись утриматись біля потоків чи прийти до них, спричиняють до конфліктів нагорі. Як помах крила метелика. 

Слідкуйте за нашими новинами в Телеграм-каналі Субота Онлайн

Джерело: censor.net

Схожі матеріали

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Fill out this field
Fill out this field
Будь ласка, введіть правильний email.
You need to agree with the terms to proceed

Залишити коментар Facebook