Справжнє кохання не вимірюється роками, воно вимірюється вчинками, ніжністю та здатністю цінувати кожну мить, проведену разом. 82-річна Любов та 91-річний Микола Кушнерчуки із селища Кварцитне (Овруцька громада) доводять це власним прикладом. Вони йдуть пліч-о-пліч уже 40 років, і ці роки жінка називає найщасливішими у своєму житті.
Сибірське дитинство та доленосна зустріч
Життя Любові Кушнерчук з самого початку було сповнене випробувань. Вона народилася у багатодітній родині, яку в період репресій 1930-х років депортували з Народицького району до Сибіру. Лише у 38 років жінці вдалося разом із сестрою повернутися на рідну Україну та оселитися у Кварцитному (тоді — Першотравневе). Любов влаштувалася завідувачкою дитячого садка, а її сестра пішла працювати на Товкачівський гірничо-збагачувальний комбінат, – розповідає Суспільне.
Саме там і відбулася доленосна зустріч. Микола працював на заводі головним інженером. Коли Любов приходила провідувати сестру, їхні погляди зустрілися. Жінка зізнається: закохалася одразу. Її підкорили його доброта, порядність, працелюбність і чудове почуття гумору. Микола ж покохав свою обраницю за її вроду та щирість.
Секрет довголіття: жодної хвилини без діла
Незважаючи на поважний вік, подружжя вражає своєю енергійністю. Їхній день починається о шостій ранку зі склянки води та обов’язкової спільної гімнастики. 91-річний Микола зізнається, що його часто питають про секрет такого самопочуття.
“Я кажу: дівчат уже не люблю, горілки не п’ю, курити покинув давно. А ще я 70 років, починаючи з інститутських часів, ходив у парну. Я ніколи не сиджу без діла, щоб не засохнути: на городі копаю лопатою, волочу граблями, полю. Ціле літо збираю лисички, чорницю, вожу дрова велосипедом”, — з усмішкою розповідає господар.
Любов також не відстає від чоловіка. Її пристрасть — шиття. Вона із задоволенням демонструє власноруч пошиті блузки, піджаки та літні костюми, вкладаючи в кожну річ свою любов до творчості.
“Він криком кричав…”
Субота Онлайн не може не згадати історію, яка найкраще ілюструє глибину почуттів цієї пари. Якось у суботу Микола поїхав у справах, а Любов залишилася вдома шити. Хтось передав чоловікові страшну, хибну звістку: нібито до них додому приїжджала швидка, Любові зробили укол, і вона померла.
Коли Микола повернувся, він навіть не міг від хвилювання потрапити ключем у замок. Зайшовши у квартиру і побачивши дружину живою за швейною машинкою, чоловік розридався.
“Боже, як він плакав. Він кричав страшенно. Не міг повірити, що я сиджу за столом жива. Оце я його реакцію побачила”, — зі сльозами на очах згадує той день Любов.
Сьогодні вони цінують кожен новий ранок разом. “Я йому тільки одне кажу: не залишай мене. Я не уявляю свого життя, якщо, не дай Боже, його не буде”, — зізнається жінка, обіймаючи свого найкращого у світі чоловіка.
Справжнє кохання та щирі історії людей — це те, що надихає нас щодня. Читайте про дивовижні долі жителів нашого регіону та наповнюйтеся позитивом. Підписуйтеся на наш Telegram або читайте у Facebook. Зігріваємо серця разом!
