Чорнобильці Житомирщини звернулися до Міністра соцполітики: через постанову Кабміну суди виграні, а пенсії не платять

Для тисяч ліквідаторів та постраждалих від аварії на ЧАЕС, які мешкають на Житомирщині, шлях до законної пенсії перетворився на нескінченний марафон по кабінетах та судах. Попри те, що закон чітко гарантує зниження пенсійного віку, на практиці люди стикаються з відмовами, які доводиться оскаржувати роками. Проте навіть перемога в суді сьогодні не гарантує отримання виплат — правова пастка, закладена в урядових постановах, фактично блокує реальні гроші на рахунках пенсіонерів.

Овруцька громада, яка чи не найбільше постраждала від наслідків катастрофи, вирішила перейти до рішучих кроків. Голова місцевої громадської організації «Союз ветеранів ліквідації Чорнобильської катастрофи» Віталій Юшкевич оприлюднив відкритий лист до Міністра соціальної політики Дениса Улютіна. У документі детально розписано, як запроваджений принцип екстериторіальності ПФУ та постанова Кабміну №821 стали стіною між чорнобильцями та їхніми чесно заробленими виплатами.

Субота Онлайн зауважує: ситуація набула критичного масштабу, оскільки пенсійні виплати для багатьох ліквідаторів є єдиним джерелом існування та засобом для лікування. Нещодавно у Мінсоцполітики вже обговорювали посилення захисту постраждалих, зокрема харчування дітей, проте питання виконання судових рішень залишається “замороженим”.

Публікуємо повний текст звернення без змін та скорочень:

Міністру соціальної політики, сім’ї та єдності України

Денису УЛЮТІНУ

Реклама

вул. Еспланадна 8/10, м. Київ

01601

Реклама

[email protected]

Шановний Денисе Валерійовичу!

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон №796-ХІІ), особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Частиною 2 статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, зокрема, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Відповідно до вимог підпункту 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи:

для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;

для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування;

посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи – за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Враховуючи наведені положення нормативно-правових актів, особи, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, після досягнення відповідного віку звертаються із заявами про призначення пенсії за місцем проживання до територіальних органів Пенсійного фонду України.

Водночас, у зв’язку із запровадженням принципу екстериторіальності в діяльності Пенсійного фонду України, заяви, подані за місцем проживання заявника, підлягають автоматизованому розподілу та розглядаються іншими головними управліннями Пенсійного фонду України.

Практика застосування зазначеного принципу свідчить про наявність випадків неоднакового підходу до розгляду заяв осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема щодо оцінки документів, які підтверджують періоди проживання або роботи на територіях радіоактивного забруднення.

У результаті цього мають місце випадки прийняття рішень про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України № 796-ХІІ, які не повною мірою відповідають вимогам чинного законодавства.

З метою захисту своїх прав зазначена категорія громадян змушена звертатися до суду.

Аналіз судової практики свідчить, що у значній кількості випадків адміністративні суди стають на бік позивачів та:

визнають протиправними та скасовують рішення територіальних органів Пенсійного фонду України про відмову у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ;

зобов’язують відповідні органи Пенсійного фонду України призначити пенсію із застосуванням передбачених законодавством пільг.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обовязковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив, що право на суд, захищене ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – конвенція), було б ілюзорним, якби національна правова система Високої договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов’язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов’язкового для виконання судового рішення може становити порушення конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Саме на державу покладено обов’язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.

Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід’ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 р. № 821, затверджено ПОРЯДОК здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень (далі – Порядок).

Зазначений Порядок на практиці призводить до обмеження реалізації права на отримання пенсії, призначеної відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, у випадках, коли таке право підтверджене судовим рішенням, що набрало законної сили.

Територіальними органами Пенсійного фонду України здійснюється призначення та нарахування відповідних пенсійних виплат на виконання судових рішень, однак фактична виплата таких пенсій не проводиться з посиланням на положення вказаного Порядку.

У результаті цього особи, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, фактично позбавляються можливості реалізувати гарантоване державою право на пенсійне забезпечення, що у багатьох випадках є їх єдиним джерелом існування.

З огляду на викладене, просимо:

надати правову оцінку застосуванню положень Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821, у частині можливого обмеження виконання судових рішень;

вжити заходів щодо забезпечення безумовного виконання судових рішень, які набрали законної сили, у частині виплати пенсій;

ініціювати внесення змін до нормативно-правових актів з метою недопущення обмеження прав громадян на отримання призначених пенсійних виплат.

Відповідь прошу надіслати на електронні пошти:

[email protected]

[email protected]

З повагою,

Голова ГО «Союз ветеранів ліквідації Чорнобильської катастрофи» в Овруцькому районі Віталій ЮШКЕВИЧ

Звернення овруцьких чорнобильців є сигналом про системну кризу у виконанні судових рішень, де бюрократичні механізми стають вищими за закон. Чи почує Міністерство голос Житомирщини — покаже час.