«Гриби шукають – по лісу блукають!». Так вважає дев’ятикласник Гладковицького ліцею Коростенського району Олександр Сокульський. «Тихе» полювання хлопець полюбив відтоді, коли його з собою почав до лісу брати дідусь, досвідчений водій автобуса Овруцького АТП -11847 Віктор Ярославович Марек.
– До лісу з онуком ми пішли вранці в суботу, – розповів пан Віктор. – У нас пройшов непоганий дощик, то й гриби в лісі з’явилися швидко. Гриби зараз не ростуть масово у колись звичних місцях. Можна декілька годин лісом блукати і не знайти жодного гриба, а коли оступишся на стару лісову дорогу чи спустишся в канаву, в траві обов’язково знайдеш цілу сімейку білих грибів, чи підберезників. Аж душа радіє! Є вже і лисички. Люди зараз носять їх відрами. Нам із онуком пощастило менше, вдалося знайти близько 30 білих грибів і підберезників у мішаному лісі (соснина і береза).
Я не дуже переживаю з цього приводу, адже і в лісі потрібно мати везіння, бо яке гласить народна мудрість: «І гриба знайти треба мати щастя. Де один грибок, там цілий вінок. Де гриб, там і другий. Їж борщ з грибами і держи язик за зубами».
– Я за 39 років роботи водієм чудово знаю і вивчив «свої» грибні місця, – жартує пан Віктор. – Бо щодня їздив і по Овруцькому району, до Словечного, с.Базару колишнього Народицького району…, – продовжив Віктор Ярославович. Там гарні місця, і грибочки є чудові! Онуку дуже подобається зі мною збирати гриби, бо до лісу я дозволяю йому їхати за кермом мого «Жигуля», то для нього це подвійне свято: і грибів назбирати, і вдосконалити свої навички з водіння.
Богдане ЛІСОВСЬКИЙ
