Коли нещодавно навідався до читальної зали КЗ «Малинська центральна публічна бібліотека імені Василя Скуратівського» міської ради, то мою увагу привернули розкішні квіткові композиції – троянд та соняхів. На запитання: «Де ви придбали цю красу?» директор книгозбірні Тетяна Бідун сказала, що автором цих прекрасних робіт є їхня досвідчена й талановита колега Тетяна Мацяка.
–– У нас багато бібліотекарів захоплюються різними заняттями: вишиванням, в’язанням, малюванням, співом, виготовленням різних прикрас, — сказала Тетяна Бідун. – Ці всі захоплення допомагають з легкістю й особливим колоритом у мирний час проводити різноманітні-культурно-мистецькі заходи.
Через декілька днів вдалося зустрітися з пані Тетяною й поспілкуватись про її доволі нелегке й клопітке захоплення.
— З чого все почалося, — цікавлюся?
— Я, як і всі дівчатка, в школі ще захоплювалась пошиттям одягу для ляльок, виготовляла їм різні прикраси, малювала, робила аплікації, брала активну участь у заходах, що відбувались у нашій школі. Певно, з того часу я й «захворіла» таким захопленням – виготовляти щось незвичне й гарне власними руками.
— Де Ви навчалися?
— У 1990 році я закінчила Житомирське культосвітнє училище і з того часу працюю в бібліотеці Малині.
— Квіти з паперу та інтер’єрна лялька – найулюбленіше Ваше заняття зараз?
— Як твердить народна мудрість, «Без труда нема плода». Тому і я у вільний від роботи і домашніх справ час беруся до виготовлення з гофрованого паперу квітів та інтер’єрних ляльок із полімерної глини. Хобі освоїла років п’ять тому.
— Ознайомите трішки з нелегким творчим процесом?
— Про те, що ця справа не з дешевих й трудомістких справ, мабуть, ні для кого не секрет. Але, оскільки я люблю вчитись завжди чомусь новому й виготовляти все власними руками, то мені ці заняття вже стали дуже близькими. Квіти з гофрованого паперу та фоамірану я почала виготовляти, вивчаючи техніку й специфіку роботи з ним в Інтернеті, читаючи відповідну літературу. Мені сподобалось, довго вчилася, зрозуміла всі тонкощі й вирішила спробувати. Ростові квіти в мене вийшли на славу, і відтоді все пішло, як по маслу. А ще я полюбляю робити солодкі букети, подарунки, кошики з квітами. Мені це дуже подобається і приносить велике душевне задоволення, особливо в цей непростий і трагічний для всіх нас час…
— Багато часу витрачаєте на виготовлення своїх виробів?
— Слід знати й розуміти, що цей папір має різну товщину й гнучкість. Тому й працювати з різними його видами непросто й дуже марудно. Наприклад, для виготовлення ростових квітів висотою до двохметрів і нижче, а маю в своїй колекції вже й троянди, соняхи та інші затрачаю до двох тижнів. Спочатку малюю ескізи майбутнього виробу, а вже потім його удосконалюю, готую матеріал, обдумую розміри виробу тощо. Гофрований папір переважно використовую китайського, італійського та іранського виробництва. Цей матеріал залежить від товщини та якості. Ляльки заввишки від 15 до 70 сантиметрів я роблю десь місяць-півтора. Після того, коли виготовлю саму ляльку із випікаючої глини, що нагадує фарфор, я беруся й до пошиття лялькам одягу, взуття. Користуюся, але рідше й самозастигаючою глиною. Ніколи за виготовлення своїх виробів не беруся без відповідного настрою чи з поганим настроєм. Адже, як твердить народне прислів’я: «Без охоти немає роботи».
— Знаю, що маєте ще певні захоплення?
— Так, це правда. Я взагалі люблю вирощувати квіти, доглядати сад, де вирощую багато екзотичних рослин. А ще в’яжу й читаю художню літературу: надаю перевагу книгам психологічного змісту, романам.
— Як рідні ставляться до Вашого захоплення?
— Інколи мій чоловік Микола жартує, що на матеріали для мого хобі йде багато грошей, але він розуміє, що ця справа надихає мене і приносить душевну рівновагу й спокій і дарує людям красу. В захваті від моїх робіт і син Олексій, котрий також дуже підтримує мене в усіх моїх творчих задумах і починаннях.
Якщо мої вироби дарують позитивні емоції й почуття прекрасного, то я не марно проводжу свій вільний час, вивчаю нові методики й схеми роботи із папером і глиною, наближаючи і в такий спосіб довгоочікувану перемогу й даруючи гарний настрій землякам.
Богдан ЛІСОВСЬКИЙ
Фото автора
