«Де риба чіпляється, там і вудку кидай!»
Таким є рибальське правило для вчителя фізичного виховання Брусилівського ліцею імені Івана Огієнка, аматора-любителя, досвідченого рибалки Віктора Белінського з Брусилова.
— Риболовля – це справжній сенс мого життя, віддушина в цей непростий час, — поділився пан Віктор. – Виріс я на р. Случ в Звягелі, ніхто в родині риболовлею не захоплювався. Я сам із дитячих років із друзями «пропадали» на Случі… Так і зайшло мені це захоплення. І тоді й зараз надаю перевагу традиційним методам рибальства – з човна і берега. Люблю рибалити у всі сезони: і влітку, і взимку. Найбільшим моїм уловом був короп вагою 30 (!) кілограмів, а нещодавно вдалося упіймати коропа вагою 19 кг 600 грамів! Такі солідні екземпляри до моєї рибальської торбинки потрапили на водоймі Водотийського БАму. Зараз влітку риба не йде активно на гачок, тому роботи є багато і вдома, по господарству…А в сезон риболовлі я часто відвідую різні водойми Брусилівщини, не забуваю, звісно, й про рідний Звягель, інші привабливі для цієї справи місця Житомирщини, де на гачок потрапляли гарні рибні трофеї. Мене туди просто тягне, і я очікую знову там зловити свій солідний улов.
— Окрім рибальства ще маєте хобі?
— Я ще серйозно і довго захоплююсь туризмом. У нас на Житомирщині дуже мальовничі місця, тому і ця справа мені дуже подобається, тому й приділяю їй чимало зусиль, знань, часу…
— Маєте, певно, девіз у житті, кредо? — цікавлюся у пана Віктора.
— Звичайно. Моє головне правило в житті: «Людина, як кінь, допоки працює, доти й живе!»
Богдан ЛІСОВСЬКИЙ
Фото надане Віктором Белінським
