Рівно 85 років тому, 24 липня 1941 року, у Рокитному на Рівненщині відбулася подія, про яку нині знають значно менше, ніж про інші акти українського державотворення. До міста увійшло формування Тараса Бульби-Боровця, відоме як УПА «Поліська Січ», а його отаман оголосив про встановлення української влади.
Зберігся рапорт Бульби-Боровця до голови окружної управи в Сарнах, передрукований 6 серпня 1941 року газетою «Сурма». У ньому отаман зазначав:
«Вчора 24 липня 1941 року о 14-й годині “Поліська Січ” обсіла місто Рокітно і я проголосив Акт Самостійности Української Держави».
Вживане у документі слово «обсіла» означало, що повстанці зайняли місто та розташували в ньому свої сили. Проголошення не обмежилося промовою чи підняттям прапора: того ж дня почали формувати місцеві органи управління.
Керівником Рокитнівського району призначили Андрія Добродія, його заступником — Якова Ширка. До районної управи також увійшли секретар і керівники земельно-лісового, медичного, транспортного, торговельно-промислового, культурно-освітнього та фінансового напрямів.
Міську управу Рокитного очолив Леонард Мілікевич. Його заступником став Йосип Лех, а секретарем — Юрій Подольський. Загалом у рапорті назвали 11 представників районної та трьох представників міської влади.
Урочистості завершилися богослужінням. Оркестр виконав український гімн, після чого містом пройшла святкова хода. Рапорт, датований 25 липня, Бульба-Боровець закінчив словами: «Слава Україні!».
Від Рокитного до Олевської республіки
Рокитне невдовзі стало одним із центрів підготовки вояків «Поліської Січі». Тут формували підрозділи, які пізніше рушили в напрямку Олевська на Житомирщині.
У серпні 1941 року сили Бульби-Боровця встановили контроль над Олевськом. Протягом кількох місяців там діяла українська адміністрація, а територія увійшла в історію під назвою «Олевська республіка». Про цей період Субота Онлайн розповідала у матеріалі про Тараса Бульбу-Боровця.
Рух Боровця мав власне політичне коріння і не був тотожним Українській повстанській армії, яку згодом сформувало середовище ОУН під проводом Степана Бандери. «Поліська Січ» орієнтувалася на державницьку традицію Української Народної Республіки.
Бульба-Боровець вважав себе продовжувачем визвольної боротьби 1917–1921 років і підтримував зв’язки з представниками Державного центру УНР в екзилі. Водночас історики дискутують, наскільки формальними були його повноваження від керівництва УНР.
Улітку 1941 року формування Боровця діяло у складних і суперечливих обставинах німецької окупації. Спочатку німецьке командування дозволило створити українські загони для боротьби із залишками радянських військ. У листопаді «Поліську Січ» розпустили, а відновлені згодом підрозділи Боровця у 1942–1943 роках уже проводили операції проти нацистів.
Акт у Рокитному не створив незалежної держави в загальноукраїнському масштабі. Проте він зафіксував прагнення відновити українські установи там, де відступила радянська влада, і став важливою передісторією подій, що невдовзі розгорнулися в Олевську.
Читайте також:
На Житомирщині відновили фестиваль «Олевська республіка» та готуються до 85-річчя історичних подій
Хочете читати більше про маловідомі сторінки української історії та боротьби за незалежність?
Підписуйтеся на Telegram-канал Субота Онлайн або стежте за нами у Facebook. Повертаємо імена та події, які варто пам’ятати.
