9 березня 1908 року в селі Бистричі на Волині народився один із видатних діячів української боротьби за незалежність — отаман Тарас Бульба-Боровець. Він став головним командиром “Поліської Січі”, військово-політичної формації, що боролася за відновлення державної незалежності України під час Другої світової війни.
21 серпня 1941 року “Поліська Січ” під керівництвом Тараса Бульби-Боровця звільнила містечко Олевськ на Житомирщині від радянських окупантів, і протягом двох місяців територія Олевська та його околиць перебували під контролем українських повстанців. Цей період отримав назву “Олевська республіка”. Українські націоналісти сподівалися, що цей акт буде першим кроком до відновлення Української державності на всіх її етнічних землях.
“Олевська республіка” стала символом української незалежності, де відразу розпочалася декомунізація та українізація. У місті були демонтовані пам’ятники Леніну, Сталіну та іншим комуністичним вождям, а натомість з’явилися портрети українських князів, гетьманів та інших національних героїв. Військова дисципліна і порядок стали основою управління на підконтрольних територіях, а також були введені стабільні ціни на продукти харчування, відновлена приватна власність і забезпечена фінансова дисципліна.
Вояки УПА дотримувались високих моральних стандартів: зранку перед початком дня вони молилися “Отче наш”, піднімали національний прапор, співали гімн України, після чого снідали. Це був символ справжньої української самосвідомості та боротьби за свою незалежність.
Звісно, конфлікт з німецькою окупаційною владою не змусив себе чекати. Німецькі військові намагалися залучити “бульбівців” до участі в єврейських погромах, але Тарас Бульба-Боровець категорично відмовився від будь-якої співпраці в цьому напрямку, заборонивши своїм підлеглим брати участь у розстрілах.
Після війни, під час британського судового розслідування в 1946 році, Тараса Бульбу-Боровця звинуватили в участі в єврейських погромах, однак британський суд повністю виправдав його, спираючись на численні свідчення, що спростували ці звинувачення.
В листопаді 1941 року Тарас Бульба-Боровець відмовився підкорятися вимогам німецької влади, і, не бажаючи потрапити під контроль нацистів, вивів свої загони з Олевська та прилеглих територій.
На жаль, в Україні, навіть після відновлення її незалежності, немає гідного пам’ятника цьому Герою, чия боротьба за свободу і незалежність залишила значний слід в історії нашої держави. Тарас Бульба-Боровець був справжнім символом незламної волі і самопожертви заради кращого майбутнього України.
