В актовій залі Бердичівського міськвиконкому проходив тренінг «Використання положень статуту Бердичівської міської територіальної громади», організований експертами проекту Ради Європи «Зміцнення стійкості демократичних процесів через громадську участь під час війни та в післявоєнний період».
До нас ці експерти приїхали тому що в позаминулому році вони допомагали Бердичеву створити цей Статут. Тоді кілька разів збиралась робоча група під керівництвом секретаря міської ради Богдана Коляди, довго дебатували майже про кожен рядок ста сторінок тексту документу, і врешті решт підготували Статут, який без особливих питань затвердила міська рада.
Потім був ще процес офіційного визнання цього документу ще в якихось державних органах, і ось, більш ніж півроку Статут Бердичева являється найофіціальнішим документом міста. Міський голова назвав його сьогодні конституцією громади.
Перед тим, як іти на тренінг, я пошукав на нашому сайті всі згадки про цей Статут. І останньою з них була його презентація рівно рік тому. Потім це поняття ні разу не згадувалось ні в яких інформаційних повідомленнях чи аналітичних матеріалах. І хоча за цей період в Бердичеві було чимало проблемних моментів у взаємовідносинах влади і жителів міста, але жодного разу статут не став інструментом для їх вирішення.
Можливо, саме тому і був запланований сьогоднішній тренінг для того щоб краще ознайомити громаду з цією «конституцією» та врешті-решт починати його застосовувати.
Щоб попасти на тренінг потрібно було заповнити спеціальну анкету, яка була оприлюднена на офіційному сайті. І хоча секретар ради активно агітував заповнювати її всіх, кого згадав, але в підсумку на захід прийшли п’ять голів ОСББ, два журналіста, два представника громадських організацій, представниця батьківського комітету художньої школи та двадцять працівників міської ради та структурних підрозділів виконавчого комітету. Вони хоч якось змогли створити ефект потрібності заходу, а якби тренінг проходив в меншій кімнаті, тоді був би й ефект повної зали.
З вступним словом перед учасниками виступили Сергій Орлюк, Богдан Коляда та Дарина Соколова (керівниця проекту Ради Європи). А київські тренери Максим Лациба та Максим Лукінюк почали розповідати присутнім бердичів’янам про Статут міста. Напевно, про це могли б розповідати і бердичівські його розробники, але кияни час від часу наводили приклади застосування демократичних інструментів, описаних в статуті в інших громадах, зокрема і в столиці.
Крім того, підтримка Європи в бердичівському демократичному процесі виражалась ще й у тістечках та смаколиках під каву чи чай перед заходом і в його перерві від кафе «Родичі», якісною поліграфією друкованої версії Статуту а також ручками, блокнотами і екосумками кожному учаснику. В кулуарах шуткували, що якби на кожну сесію міськради накривали хоча б такий стіл, то проблем з депутатським кворумом мабуть не було б.
Видно було, що тренери провели подібних презентацій за свою кар’єру в грантовому бізнесі чимало, тому жваво і більш-менш цікаво розповідали як з допомогою громадських слухань, місцевих ініціатив, електронних петицій чи публічних консультацій жителі міста можуть впливати на владу у вирішенні тих чи інших проблем. Розповідали швидко, за часом слідкували прискіпливо, тож вставити якусь репліку чи порівняти написане в Статуті з тим, що в реалі відбувається в нашому місті, вдавалось нечасто.
Приклади того, як вищевказані інструменти застосовувались в інших містах спікери знайшли на сайтах тих міст, але чи були вони реалізовані до кінця, тобто, згадок не про процес, а про результат присутні не побачили. Я особисто в подібних псевдодемократичних конструкціях згадую слова Андрія Макаревича: «Ми придумали стільки правил, що не можемо почати гру…».
Тобто, виконати всі умови, закладені в Статут (а нині ще й у Закон про народовладдя) стосовно кількості підписів, якості зібрань, правильності протоколів, досить важко в реальному житті громади. А крім того, є більш прості механізми, як то прийом мера, пікет під міськрадою, чи «срач» в соцмережах, які теж іноді досягають непоганих результатів.
Але якщо ви дійсно хочете елегантно дати зрозуміти чиновникам, що ви теж щось значите і щось можете, тоді Статут вам в руки, і Бог в поміч.
Джерело: Ріо-Бердичів
