У ніч на 10 жовтня 1920 року польські кавалеристи підійшли до Коростеня, а о 3:30 ранку розпочали наступ на місто та залізничну станцію. Проти них діяли радянські бронепоїзди, озброєні гарматами й кулеметами. Пізніше в історичних описах з’явилася розповідь про кілька знищених бронепоїздів. Але один із них, «Комунар», пережив обстріл і вирвався в напрямку Києва.
10 жовтня 2026 року минає 106 років від тих подій. Рейд польського кавалерійського корпусу під командуванням полковника Юліуша Роммеля став однією з помітних операцій польсько-радянської війни. А історія бронепоїздів, які обороняли Коростень, досі потребує розмежування бойових звітів і того, що підтверджують документи.
Докладно ці події дослідив польський історик, професор Александер Смолінський. Його працю «Рейд на Коростень — жовтень 1920 року» видав у 2020 році польський Інститут національної пам’яті. Науковець зіставив свідчення учасників, польські військові звіти та радянські документи, які дозволили уточнити перебіг боїв.
Чому польська кіннота атакувала саме Коростень
На початку XX століття залізниця перетворила Коростень на важливий транспортний вузол Полісся. Через місто проходили колії, якими можна було перекидати війська, боєприпаси та інше військове майно.
Історія цього вузла почалася задовго до боїв 1920 року. Ще 6 жовтня 1902 року залізницю, що змінила розвиток Коростеня, офіційно передали в експлуатацію. Про цю дату «Субота Онлайн» розповідала в окремому історичному матеріалі.
Через вісімнадцять років залізниця стала причиною, з якої місто опинилося в центрі військової операції.
Польське командування прагнуло порушити сполучення через Коростень, зруйнувати частину колій і мостів та позбавити радянські бронепоїзди можливості вільно пересуватися. Рейд тривав із 8 до 12 жовтня 1920 року.
У ніч перед наступом польські підрозділи пошкоджували залізничні шляхи на підступах до міста. Це мало ускладнити відступ і підхід підкріплень.
О 3:30 почався наступ на місто і станцію
За дослідженням Смолінського, о 3:30 ранку 10 жовтня після підриву кількох мостів розпочався наступ 1-ї кавалерійської дивізії на Коростень.
Попри те, що в операції брали участь кавалеристи, атакували вони не лише верхи. Частина польських уланських полків наступала в пішому строю. Їх підтримувала кінна артилерія.
Бої точилися і поблизу західної залізничної станції. Радянський бронепоїзд відкрив вогонь по наступаючих. Польські артилеристи відповідали з гармат, намагаючись зупинити озброєний склад.
Особливо напруженою стала ситуація поблизу сіл Хотинівка та Новаки, неподалік залізничної лінії, що вела в напрямку Києва.
Бронепоїзд опинився перед зруйнованою колією
Один із найдокладніше описаних епізодів стосується радянського бронепоїзда №56 «Комунар».
За радянськими документами, наведеними Смолінським, уранці 10 жовтня бронепоїзд прикривав відступ піхоти й брав участь в обороні станції Коростень. Після просування польських підрозділів до Хотинівки та Новаків він почав відходити.
Але дорога виявилася перекритою. Біля мосту через річку Синявку на колії стояв пошкоджений маневровий паровоз. Із боку Новаків польська артилерія обстрілювала бронепоїзд.
Екіпаж опинився перед важким вибором: залишатися під вогнем або спробувати відновити шлях.
У документах, використаних істориком, описано, як частина команди вийшла з бронепоїзда на колію. Люди працювали без спеціального ремонтного обладнання. Приблизно дві години знадобилося, щоб прибрати перешкоду, повернути паровоз на рейки та полагодити пошкоджене полотно.
Після цього «Комунар» зміг рушити далі. Польські підрозділи відновили інтенсивний обстріл, але бронепоїзд прорвався в напрямку Києва.
Опис цієї операції зберігся у документах про нагородження «Комунара». Такі радянські матеріали мали й пропагандистську мету, але зіставлення джерел дозволило Смолінському встановити головне: бронепоїзд не був повністю знищений під Коростенем.
Звідки взялася історія про три знищені бронепоїзди
У польських описах рейду тривалий час повторювалася інформація про знищення трьох радянських бронепоїздів — «Грози», «Комунара» та «Центроброні».
Однак докладна перевірка виявила суперечності.
Зокрема, бронепоїзд №64 «Центробронь», за даними, які наводить Смолінський, у жовтні 1920 року перебував на іншому напрямку. Його участь у боях біля Коростеня виглядає вкрай малоймовірною.
Із «Комунаром» ситуація зрозуміліша: він продовжив рух після бою. Дослідник припускає, що в районі Коростеня польські підрозділи знищили один легкий бронепоїзд, точну назву якого встановити складно, а також один броньований артилерійський вагон із важкої частини «Комунара».
Це не применшує масштабів операції. Польські військові захопили Коростень і завдали пошкоджень залізничній інфраструктурі. Проте кількість знищених бронепоїздів, яка перейшла до популярних історичних розповідей, імовірно, була завищена.
Бій за Коростень перетворили навіть на комп’ютерну гру
Через століття ця військова історія отримала несподіване продовження.
Польський Інститут національної пам’яті створив освітню комп’ютерну гру «Gra Szyfrów» («Гра шифрів»), дія якої пов’язана з польсько-радянською війною 1920 року та боротьбою за залізничний вузол Коростень.
Гравцям пропонують розшифровувати повідомлення, забезпечувати військовий зв’язок і виконувати завдання, пов’язані з нейтралізацією бронепоїздів. Розробники зазначають, що відтворювали історичні предмети й обставини за документами та музейними матеріалами.
Комп’ютерна реконструкція дає змогу уявити події, але для встановлення втрат і результатів бою вирішальними залишаються архівні свідчення.
Історія 10 жовтня 1920 року — це не лише розповідь про польський кавалерійський рейд. Вона показує, наскільки важливою була коростенська залізниця та як навіть через сто років військові документи можуть змінити усталену версію подій. А найяскравіший приклад — доля бронепоїзда «Комунар», який у старих описах називали знищеним, хоча він зміг вирватися з бою.
Хочете більше цікавих новин і корисних матеріалів?
Підписуйтеся на «Субота Онлайн» у Telegram або Facebook.
