27 лютого 2026 року редакція “Суботи” отримала офіційну письмову відповідь від керівництва КНП «Малинська міська лікарня» на свій повторний інформаційний запит. Нагадаємо, минулого разу адміністрація відмовилася надавати будь-які дані, пославшись на якусь міфічну «комерційну таємницю». Цього разу документ, підписаний директором установи Михайлом Драгомерецьким, проливає світло на офіційну статистику закладу, однак фінансові питання адміністрація знову вирішила залишити на самостійне вивчення журналістами.
Кадрові ротації: хто пішов, а кого взяли
Відповідаючи на наші запитання щодо кадрових змін, керівництво вперше озвучило офіційну кількість працівників, які залишили заклад. За даними кадрового обліку, у період з вересня 2025 року по січень 2026 року трудові відносини було припинено з 14 особами . Серед них:
лікарі — 4 особи;
- сестри медичні — 3 особи;
- молодші медичні сестри — 1 особа;
- фахівець з публічних закупівель — 1 особа;
- бухгалтер — 1 особа;
- головний економіст — 1 особа;
- інший персонал — 3 особи.
Водночас адміністрація у листі наголошує на значному кадровому підсиленні лікарні. Згідно з відповіддю, на роботу було прийнято 17 нових лікарів, серед яких хірурги, урологи, акушери-гінекологи, педіатр, ендокринолог та інші вузькі спеціалісти. Також штат поповнився 9 медичними сестрами, 4 молодшими медичними сестрами та 1 головним економістом. Як запевняє керівництво, таке залучення спеціалістів суттєво розширило спектр медичних послуг, зменшило навантаження на персонал та скоротило терміни очікування для пацієнтів.
Офіційна позиція щодо Тетяни Ковальської
Окремо ми просили прояснити резонансне звільнення молодшої медичної сестри Тетяни Ковальської — матері-одиначки, яка віддала роботі в оперблоці 15 років. Дирекція констатує: трудові відносини з нею припинено виключно на підставі п.1 ст.36 КЗпП України, тобто за угодою сторін.
Щодо проведення перевірки обставин її звільнення, у лікарні зазначили, що вона не проводиться, оскільки для її ініціювання «відсутні визначені законодавством підстави та обґрунтовані причини». Інші відомості щодо цього адміністрація віднесла до персональних даних, які можуть надаватися лише у визначеному законом порядку.
Бюджетні кошти та декларація: без конкретних цифр
На запитання щодо загальної суми отриманих з місцевого бюджету коштів та їхнього цільового використання жодних конкретних цифр у відповіді не надали. Лікарня лише перелічила загальні статті видатків: фінансування надходило на заробітну плату, медикаменти, обладнання, комунальні послуги, виготовлення проектно-кошторисної документації для ремонту тощо. Усі кошти, запевнили в адміністрації, використовуються згідно із затвердженим фінансовим планом.
Схожа ситуація і з питанням про подання електронної декларації керівника. У документі вказано, що декларацію директора подано «у встановленому законодавством порядку та у визначені строки» . А от її відсутність у публічному доступі пояснили тим, що оприлюднення здійснюється відповідно до процедур та регламентів уповноваженого органу. З огляду на те, як місцева влада створює для нового керівництва штучну «теплу ванну» і просто вимикає коментарі у соцмережах, така закритість у відповідях вже не дивує.
Не лише преса: кожен малинчанин має право на відповіді
До речі, дізнаватися правду про витрачені мільйони та причини кадрових рішень — це прерогатива не лише журналістів. Будь-який житель громади має повне законне право надіслати подібний інформаційний запит.
Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», громадяни не зобов’язані пояснювати чиновникам, навіщо їм потрібні ці дані, або якось обґрунтовувати свій інтерес. Запит можна скласти у довільній формі та надіслати звичайною електронною поштою. Оскільки лікарня є комунальним підприємством і функціонує за кошти платників податків, її керівництво зобов’язане надати відповідь кожному запитувачу протягом п’яти робочих днів.
Тож вимагати відкритості та контролювати, куди йдуть наші з вами гроші, може абсолютно кожен. Збережіть собі ці контакти та користуйтеся своїм законним правом на інформацію:
КНП «Малинська міська лікарня»
Адреса: 11601, Житомирська обл., м. Малин, вул. Бондарик, 17
Електронна пошта для запитів: [email protected]
Малинська міська рада (як засновник лікарні та розпорядник місцевого бюджету)
Адреса: 11601, Житомирська обл., м. Малин, площа Соборна, 6а
Електронна пошта: [email protected]
А що робити, якщо вашу вимогу проігнорували або надіслали відписку?
Не опускати руки і не залишати це безкарним. Ненадання відповіді, ігнорування запиту, неповна інформація або безпідставне посилання на «комерційну таємницю» — це пряме порушення Закону України «Про доступ до публічної інформації» (зокрема статті 22, яка чітко визначає, що вважається протиправною відмовою чи бездіяльністю розпорядника). А відповідальність за це порушення передбачена вже в Адміністративному кодексі.
У такому разі ви маєте повне право поскаржитися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини (Омбудсмена). Саме цей орган захищає право громадян на доступ до публічної інформації. Представники Омбудсмена мають повноваження складати на посадових осіб адміністративні протоколи за статтею 212-3 КУпАП, що тягне за собою цілком реальні штрафи для чиновників чи директорів комунальних підприємств, які вирішили погратися в секретність.
Подати скаргу Омбудсмену дуже просто: це можна зробити електронною поштою ([email protected]) або через онлайн-форму на їхньому офіційному сайті (ombudsman.gov.ua).
Тож не дозволяйте кабінетним керівникам позбавляти вас законного права знати, як управляють вашим містом та вашою лікарнею.
Звинувачення преси у тиску: замість післямови
Завершується офіційний лист до редакції досить несподівано. Адміністрація лікарні заявила, що характер та спосіб подачі численних запитів (а їх було аж два: повторний запит був зумовлений відсутньою відповіддю на перший) «можуть мати ознаки системного тиску на заклад». У дирекції додали, що не розуміють мети «такого переслідування» і вважають ці дії такими, що «свідомо можуть дестабілізують роботу установи». Наостанок у листі прозвучало попередження: з метою припинення втручання у господарську діяльність керівництво має право звертатися до відповідних органів для захисту ділової репутації.
Більше того, ст. 19 цього ж Закону чітко визначає: запитувач не зобов’язаний обґрунтовувати мету свого запиту. Тому обурливі пошуки адміністрацією «прихованих мотивів» чи «переслідування» позбавлені будь-якого юридичного сенсу. А право медіа безперешкодно збирати та перевіряти суспільно важливу інформацію додатково гарантоване ст. 25 Закону України «Про медіа».
Замість того, щоб шукати у законних запитах журналістів міфічний «тиск» та погрожувати зверненнями до інстанцій, керівництву варто зробити лише одну просту річ — почати працювати відкрито. Чесні відповіді про кадрові рішення, зрозумілі звіти про витрачені кошти та готовність до діалогу знімуть будь-яку напругу в суспільстві значно швидше, ніж найдовші бюрократичні відписки. Працюйте прозоро, не ховайтеся від людей за загальними формулюваннями — і тоді жодних конфліктів чи «незручних» запитань просто не виникатиме.
